Чи готові сьогодні поляки захищати свою країну? Найновіше дослідження громадської думки показує виразні зміни в суспільних настроях. У своєму авторському коментарі Миколай Сусуєв аналізує результати опитування IBRiS та замислюється, що вони означають для безпеки Польщі й стійкості суспільства перед зростаючими загрозами.

Зростаюча загроза і питання готовності суспільства
5 000 zł
У Європі вже кілька років триває дискусія щодо того, чи здатна Росія атакувати країни східного флангу, чи ні, а якщо так — то коли саме. Політики та військові роблять заяви, розвідки публікують аналітику, називаються різні дати, коли Росія може бути готовою до нападу, обговорюються різні сценарії. З приходом до влади Дональда Трампа маємо також невизначену ситуацію щодо участі США в обороні Європи у разі подібного російського нападу. Ескалація навколо Гренландії, погрози виходу з НАТО, скорочення американських сил на континенті, виведення військ без попередження… усе це лише посилює стан тривоги та побоювання за мирне майбутнє континенту.
І в такий момент суспільства мають два можливі шляхи реакції на цю дедалі більш невизначену ситуацію — можна або мобілізуватися й згуртуватися, або навпаки: шукати шлях утечі від цієї небезпечної реальності. Завдання держави в цій ситуації — розпізнати ці настрої та вжити правильних кроків, які мають супроводжуватися належною комунікацією щодо цих дій. Нижче наведу результати дослідження громадської думки, проведеного IBRiS на замовлення порталу Defence24, які ставлять перед нами багато запитань, адже проблема очевидна. Питання в тому, що саме є причиною цієї ситуації і як її виправити. У коментарі додам посилання на статтю InfoSecurity24, а нижче — основні тези цього дослідження.
Результати дослідження IBRiS. Як змінилися позиції поляків?
Порівняння настроїв поляків у контексті готовності до оборони держави у 2023 та 2026 роках.
- Готовність до оборони батьківщини в загальному розумінні, тобто готовність до будь-яких жертв заради захисту держави:
44% поляків декларує готовність взяти участь в обороні держави.
47% поляків не виявляє такої готовності.
Від себе додам, що у 2023 році CBOS повідомляв, що 55% поляків готові до збройної боротьби і 85% — до участі в обороні держави в іншій формі.
- Дуже важливим є результат із поділом на вікові категорії. Готові до оборони батьківщини:
У категорії 18–29 років – 18%!!!
30–39 років – 47%
В інших категоріях – 53–57%. Покоління 40–50 років є найбільш рішучим. - Тепер, що поляки готові пожертвувати заради батьківщини і як ці настрої змінилися протягом останніх років:
Готовність пожертвувати своїм життям і здоров’ям знизилася з 27 до 15%.
Готовність пожертвувати власними коштами на оборону держави знизилася з 46 до 36%.
Кількість людей, неготових до будь-яких жертв, зросла з 14 до 30%.
Тут, ймовірно, методологія дослідження відрізнялася від тієї, що у CBOS, де одночасно можна було обрати кілька пунктів.
- Реакція на початок війни:
20% шукатиме втечі до іншої країни, 27% — до іншого регіону, 47% шукатиме укриття за місцем проживання, 12% нічого не робитиме, 9% чекатиме на призов, 15% активно зголошуватиметься для участі в обороні країни.
Чому ці настрої мають значення?
Як це виглядає на тлі інших європейських держав? Нещодавно я наводив дані ECFR з цього приводу, які показують, зокрема, настрої в різних європейських країнах у контексті готовності до оборони країни. Польща знаходиться десь посередині між Німеччиною та Італією і скандинавськими країнами, де рівень суспільної готовності стабільно дуже високий.
Чому ці настрої мають значення? Не лише тому, що нам приємно, що в країні стільки патріотів, чи прикро, що їх небагато. Це також елемент стримування держави – противник, розуміючи настрої суспільства, також оцінюватиме ступінь нашої рішучості в разі потенційного конфлікту. Чи легко такому суспільству буде нав’язати свою волю, залякати перспективою початку війни, змусити до капітуляції, чи навпаки – це буде настільки складно, що, можливо, гра не варта свічок, щоб вступати в конфлікт із таким суспільством…
Джерело: Власна розробка автора на основі дослідження IBRiS, проведеного на замовлення Defence24, а також статті, опублікованої InfoSecurity24
