В Україні (17 травня) відзначається День пам’яті жертв політичних репресій. У своєму виступі президент Володимир Зеленський підкреслив, що через радянську систему репресій пройшли сотні тисяч українців та представників інших національностей, які піддавалися переслідуванням тільки із-за своєї ідентичності і походження.
Слова українського лідера знову привернули увагу до складної історії Центрально-Східної Європи та польсько-українським відносинам, які протягом багатьох років залишаються однією з найбільш емоційних тим регіону. Після 2015 року історичні питання — особливо пам’ять про Волинської бійні, діяльності УПА та гідне поховання жертв-все сильніше поверталися до суспільних дебатів як у Польщі, так і в Україні.
У 2015 році президентом став польський Анджей Дуда, а роком раніше пост президента України зайняв Петро Порошенко. Хоча політичні відносини між Варшавою і Києвом залишалися стабільними, все більшу роль у публічних дебатах стали грати історичні питання.
Чому тема Волині залишається складною?
У Польщі пам’ять про жертви Волинської різанини на протязі багатьох років залишається важливим елементом історичних і суспільних дебатів. Багато поляки очікували згоди на проведення повної ексгумації та гідного вшанування всіх жертв.
У той же час у частини українського суспільства діячі, пов’язані з УПА, протягом багатьох років розглядалися насамперед через призму боротьби за незалежність України та опору Радянського Союзу і російському пануванню в ХХ столітті.
Відмінності у поглядах на історію викликали напруженість і труднощі в діалозі між двома країнами.
Під час президентства Порошенко вівся історичний діалог, однак часто виникали суперечки з приводу політики пам’яті, місць пам’яті та ексгумаційних робіт.
Зеленський і новий погляд на історичний діалог
Після обрання Володимира Зеленського в 2019 році частина спостерігачів сподівалася на нове відкриття в польсько-українських відносинах. Проте теми, як і раніше, залишалися складними і вимагали подальшого діалогу.
В одному з інтерв’ю Анджей Дуда розповів, що під час бесід із Зеленським він пояснив йому, наскільки важлива для багатьох поляків пам’ять про жертви Волині.
Як повідомив польський президент, Зеленський повинен був визнати, що з темою Волинських подій він познайомився тільки після вступу на посаду президента України. У багатьох східних частинах України ця тема не була присутня в суспільному просторі і історичному освіті.
Війна змінила польський і український відносини
Повномасштабна російська агресія проти України в 2022 році стала переломним моментом для відносин між Варшавою та Києвом.
Польща з перших днів війни стала одним з найважливіших партнерів України-як у політичному, гуманітарному, так і в соціальному плані. Мільйони поляків взяли участь у наданні допомоги військовим біженцям.
Володимир Зеленський неодноразово публічно дякував Польщу і поляків за надану підтримку.
У той же час тема історичної пам’яті продовжувалася і в публічних дебатах. У Польщі регулярно поверталися питання про ексгумацію та пам’яті жертв Волинських подій.
Обговорення політики пам’яті
Після обрання Карола Навроцького тема політики пам’яті знову міцно повернулася до публічних дебатів. Вже під час кампанії та після виборів все частіше підкреслювалося, що найближчі роки можуть виявитися вирішальними для подальшого історичного діалогу Польща і Україна.
Також важливим кроком стало згоду України розпочати перші эксгумационные роботи після багатьох років спорів. Для багатьох сімей загиблих це був важливий та довгоочікуваний сигнал готовності до подальшого історичного діалогу. Портал Східні Новини також висвітлював цю тему в своїх матеріалах.
Однак експерти зазначають, що подальший мирний історичний діалог залишається важливою частиною побудови довгострокових відносин між двома країнами.
Загальна пам’ять та сучасні проблеми
В останні дні Володимир Зеленський та його дружина віддали данину пам’яті жертвам політичних репресій у Биківні під Києвом, а також поклали квіти до польських поховань, пов’язаних з катинським злочином.
‘Зло не може залишатися безкарним, інакше репресії та насильство повертаються з подвоєною силою–, – написав президент України на сайті X.
Биківня – одне з найбільших місць поховання жертв сталінського терору в Україні. За даними істориків, тут покояться близько 120 тисяч осіб-в основному громадяни Радянської України, але також тисячі поляків, убитих під час так званої польської операції НКВС. джерело: polskieradio
Катинський злочин стало одним з найважливіших символів радянських репресій Польща і інтелігенція.
Багато коментаторів сприйняли жест Володимира Зеленського у Биківні як ще один сигнал до побудови спільної історичної пам’яті між Польща і Україною — незважаючи на важкий і болючий досвід минулого.
Історія взаємин двох народів досі залишається складним та насиченим емоціями. Однак останні роки показали, наскільки важливі для обох країн сьогодні співпраця, безпека і взаєморозуміння щодо сучасних загроз.
Джерело: східні Новини / Володимир Зеленський / канал Нуль / polskieradio
