Національний музей Голодомору в Києві опублікувало офіційну заяву, в якій закликало не використовувати символи, що вшановують жертв Великого Голоду, поза їхнім історичним контекстом. Заява з’явилася після суперечок, пов’язаних із використанням зображення дівчинки з київського Меморіалу жертв Голодомору на плакаті, присвяченому відзначенню річниці волинського злочину.
5 000 zł
Музей підкреслив, що пам’ятники та їхні зображення були створені виключно для вшанування жертв Голодомору, проведення наукових досліджень і освітньої діяльності, присвяченої цьому злочину.
За словами установи, будь-які модифікації, переробки або використання цих символів в іншому контексті спотворюють їхнє значення і виявляють неповагу до пам’яті мільйонів жертв Великого Голоду.
У своїй заяві музей закликав державні установи, громадські організації, політиків, медіа та всіх, хто використовує подібні матеріали в публічному просторі, утриматися від використання зображень місць пам’яті Голодомору в цілях, не пов’язаних із вшануванням цієї трагедії.
Критика використання пам’ятника
До справи також висловився Borys Tynka, який розкритикував використання зображення дівчинки з київського Меморіалу жертв Голодомору на плакаті опублікованому депутаткою Anną Dąbrowską-Banaszek, що популяризує заходи, пов’язані з річницею Волинської трагедії.
Як підкреслив, скульптура зображує дівчинку, яка тримає колосся зерна — один із найважливіших символів Голодомору. Він відсилає до т. зв. «закону про п’ять колосків», запровадженого владою Радянського Союзу, згідно з яким навіть збирання кількох залишених на полі колосків могло каратися багаторічним ув’язненням або смертю. Колосся стало символом відібраного у людей права на хліб і життя та трагедії мільйонів українців, які загинули під час Великого Голоду 1932–1933 років.
На думку Тинки, використання цього символу для вшанування іншої історичної трагедії є несумісним із його первісним значенням і порушує пам’ять жертв Голодомору.
Кожна трагедія заслуговує на власну пам’ять
У своєму коментарі Borys Tynka зазначив, що як Голодомор, так і Волинська трагедія належать до найтрагічніших подій в історії XX століття, і кожна з них заслуговує на гідне, правдиве та окреме вшанування.
На його думку, символи, пов’язані з однією трагедією, не повинні використовуватися для ілюстрування іншої, оскільки це призводить до стирання їхнього історичного значення та послаблює зміст місць пам’яті.
Заклик до відповідальності
Національний музей Голодомору-геноциду підкреслив, що пам’ять про жертв геноциду вимагає особливої відповідальності та поваги. Установа нагадала, що символи, створені для вшанування Голодомору, повинні залишатися пов’язаними з освітою, дослідженнями та збереженням пам’яті про мільйони людей, які загинули внаслідок сталінської політики голоду.
Музей закликав до відповідального використання історичних символів та до уникнення їх використання в контекстах, не пов’язаних із вшануванням жертв Великого Голоду.
Хто такий Борис Тинка? Автор, мандрівник і знавець України
Борис Тинка – польський публіцист, автор книжок і гід, що спеціалізується на тематиці України, Одеси, Києва та української Бессарабії. Почесний амбасадор Одеси в Польщі. Автор статей, опублікованих зокрема в «Gazecie Wyborczej». У своїй публіцистичній діяльності займається історією, культурою та сучасними подіями, що стосуються України, активно протидіє російській пропаганді, дезінформації та мові ненависті, спрямованій проти українців, водночас підтримуючи розвиток добрих польсько-українських відносин.
Джерело: Борис Тинка (facebook) / Музей Голодомору
