У ніч з п’ятниці на суботу, 25 липня, у Каспійському морі стався інцидент, який за кілька днів встиг спричинити дипломатичну кризу на лінії Київ–Тегеран. Українські дрони вдарили по російському ракетному катеру та двох вантажних суднах, підозрюваних у перевезенні іранського військового вантажу до Росії. Тегеран стверджує, що атаковане судно було цивільним і що внаслідок атаки загинув моряк. Київ відповідає, що ціль була цілком військовою.
Що насправді сталося
5 000 zł
Служба безпеки України повідомила, що її дрони влучили в російський ракетний катер проєкту 12418 «Молнія» та два вантажні судна, на які поширюються міжнародні санкції. Президент Володимир Зеленський підтвердив операцію в Telegram, написавши про «дуже добрі результати» далекобійних ударів в акваторії Каспійського моря.
Хоча українська сторона не відразу назвала судна, за повідомленнями йшлося про Port Olya 2 і Begej. Обидва судна російські й обидва перебувають під санкціями, запровадженими у зв’язку з війною проти України. Port Olya 2 раніше вже використовувався для транспортування військових вантажів з Ірану. Begej, своєю чергою, як стверджує Київ, перевозив боєприпаси, артилерійські снаряди, бронежилети та шоломи, а його екіпаж під час рейсів між російськими та іранськими портами вимикав систему AIS, щоб приховати переміщення судна.
Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук у коментарі для ізраїльського телеканалу N12 пішов ще далі. Він заявив, що на борту атакованого судна були компоненти для дронів і ракет, призначені для Росії, попри твердження Тегерана про цивільний вантаж. Додав, що це, зрештою, ще одна, а точніше не єдина така ціль, яку Україна має намір атакувати. Україна та Ізраїль, як він висловився, воюють з одним і тим самим ворогом, лише з різних боків однієї «осі зла”.
Іран погрожує, але можливості має обмежені
Реакція Тегерана була швидкою й різкою. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі написав на X, що Зеленський атакував іранське торговельне судно, вбивши моряка, і звинуватив українського президента у діях за вказівкою Ізраїлю з метою втягнути Європу у війну. До іранського МЗС викликали найвищого за рангом українського дипломата в Тегерані, а сам інцидент там назвали ворожою та злочинною атакою.
Голова іранської парламентської комісії з національної безпеки Ебрахім Азізі попередив, що Іран не залишить без відповіді дії, спрямовані проти його інтересів, і Україна «незабаром у цьому переконається”. Колишній іранський депутат Незамеддін Мусаві висловився ще різкіше, заявивши, що на каспійські «феєрверки» відповідь має пролунати над Чорним морем.
Проте експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, здебільшого сходяться в одному: Іран погрожує гучніше, ніж насправді здатен ударити. Саїд Голкар з University of Tennessee в Чаттанузі, фахівець з іранських збройних сил, оцінив, що Тегеран має дуже обмежені можливості продемонструвати військову силу щодо України. На його думку, більш імовірні непрямі дії: кібератаки, розвідувальні операції, підтримка російських ударів або атаки на іранські інтереси за кордоном, а не класична військова операція.
Подібної думки дотримується Нейт Свенсон з Atlantic Council, який раніше відповідав за іранський напрям у Раді національної безпеки США. Як він зауважив, риторика Ірану щодо України звучить значно загрозливіше, ніж його реальний потенціал, а символічна відповідь більш імовірна, ніж відкриття нового фронту. Ані Києву, ані Тегерану це, ймовірно, не потрібно.
Директор Українського центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос пішов ще далі у своєму аналізі. За його словами, Іран просто не має інструментів для прямої військової відповіді. Він не має спільного кордону з Україною, а його оперативний потенціал зосереджений на конфлікті зі США та Ізраїлем у районі Перської затоки й Червоного моря. Більш реалістичний сценарій, на його думку, — це ескалація риторики без конкретних дій, або ж асиметрична відповідь через проксі чи через Росію, зокрема кібератаки. Семиволос при цьому зазначає, що Іран має розгалужену мережу хактивістських груп і державних кіберсуб’єктів (йдеться про понад 60 таких груп), здатних завдавати ударів по промисловій інфраструктурі: енергомережах, водоочисних спорудах, елеваторах.
Київ шукає деескалації, але не відмовляється від своєї оцінки
У вівторок, 28 липня, виконувач обов’язків глави української дипломатії Андрій Сибіга зателефонував Арагчі. Як він сам написав на X, розмова була відвертою, а її головною метою було уникнення зайвої ескалації. Сибіга підкреслив, що всі дії України спрямовані виключно на захист держави від російської агресії і ніколи не були спрямовані проти цивільних суден чи цивільного населення. Він також закликав Іран утриматися від кроків, що ведуть до ескалації, та припинити підтримку російської війни.
Однак це не змінює позиції Києва щодо самої природи цілі. Зеленський в інтерв’ю британському телеканалу Sky News нагадав, що Іран ще на початку повномасштабного вторгнення передав Росії дрони Shahed, а тепер планує також поставити їй балістичні ракети. Президент України пішов ще далі, стверджуючи, що Росія допомагає Ірану в атаках на американські військові об’єкти на Близькому Сході та в країнах Затоки, передаючи Тегерану супутникові знімки, які використовуються, зокрема, для оцінки ефективності іранських ударів. За його словами, 19 і 20 липня в полі уваги російських супутників опинилися чотири авіабази: дві в Бахрейні та по одній у Йорданії й Кувейті.
Вашингтон дивиться на це дещо інакше. Президент Дональд Трамп заявив, що лідери Китаю та Росії запевнили його, що не постачатимуть зброю Ірану, додавши, однак, що такий крок був би для них «дуже поганим» і суперечив би їхнім інтересам. Оцінки обох президентів явно розходяться, і це напередодні зустрічі Зеленського з Трампом у Білому домі, запланованої на 28 липня.
Чому це не перший такий випадок
Варто пам’ятати, що атаки перед вихідними не були першими українськими ударами по цілях у Каспійському морі. Російська Каспійська флотилія, що налічує 28 одиниць і базується поблизу Махачкали, приблизно за 1300 кілометрів від територій, контрольованих Україною, раніше сама запускала звідти ракети по українських цілях. Експерт Hudson Institute Люк Коффі зазначає, що Україна вже атакувала щонайменше 12 російських бойових кораблів під час повномасштабної війни, хоча масштаб руйнувань у багатьох випадках залишається незрозумілим.
Цікавим є також ізраїльський контекст. 18 березня, приблизно через три тижні після початку американо-ізраїльської кампанії проти Ірану, ізраїльські літаки нібито завдали удару по порту Бандар-Ензелі на півночі країни, атакувавши підрозділи іранських ВМС. Частина експертів, зокрема Голкар, не виключає, що в операції минулих вихідних українські сили могли скористатися ізраїльською розвідкою. Ізраїль має розвинені можливості розвідки щодо Ірану, а Україна зацікавлена у зриві військової співпраці між Тегераном і Москвою. Жодна зі сторін офіційно цього не підтвердила.
Що далі?
Ніколь Граєвська з паризького Sciences Po звертає увагу на те, що легко може вислизнути у вирі повідомлень: Вашингтон з якоїсь причини дуже не хоче показувати, що росіяни беруть участь у війні з Іраном, а українські спроби поєднати обидва конфлікти можуть це лише ускладнити. Чим тісніше переплітаються ці дві війни, тим важче буде обґрунтовувати деякі рішення щодо України, водночас пов’язані з Іраном, і це, як зауважує Голкар, працює в обидва боки. Зрив військової співпраці Ірану з Росією відповідає широким інтересам США, але водночас змушує Вашингтон жонглювати відносинами з Україною, Ізраїлем, партнерами з регіону Затоки та самим Іраном — і все це без ризику ширшої регіональної ескалації.
Наразі найімовірніший сценарій, за оцінками українських і західних аналітиків, — це словесна ескалація без реальних військових дій з боку Ірану. Але це не обов’язково означає спокій. Кібератака чи удар по критичній інфраструктурі зовсім не мусять виглядати видовищно, щоб завдати реальної шкоди.
Джерела: офіційний профіль Служби безпеки України у Facebook / офіційний профіль Володимира Зеленського у Telegram / офіційний профіль Ігоря Семиволосаа у Facebook / офіційний профіль Аббаса Арагчі у X / офіційний профіль Андрія Сибіги у X / radiosvoboda.org / nv.ua / pap.pl / rbc.ua / news.sky.com
