Римський консисторій став місцем спільного заклику до примирення між поляками та українцями. Кардинали з обох країн, а також глава Української греко-католицької церкви закликали відкинути мову ворожнечі, плекати пам’ять, засновану на правді, та продовжувати шлях примирення, окреслений святим Іваном Павлом II.
5 000 zł
У опублікованому посланні, підписаному кардиналами Миколою Бичком, Конрадом Краєвським, Казимиром Ничем і Гжегожем Рисем, а також верховним архієпископом києво-галицьким Святославом Шевчуком, ієрархи висловлюють занепокоєння погіршенням атмосфери у польсько-українських відносинах.
З болем спостерігаємо зростання взаємної напруги та відродження настроїв ворожості між поляками й українцями. Тим більше це болить, що відбувається в час, коли Україна й далі зазнає жорстокості війни, а Польща в останні роки виявила велику солідарність мільйонам українських сестер і братів» — написали автори звернення.
Заклик до «роззброєння мови»
Ієрархи підкреслюють, що натхненням для їхнього послання є вчення папи Лева XIV, який від початку свого понтифікату наголошує на значенні миру та спільного блага.
У документі зазначено, що побудова примирення має починатися зі зміни способу ведення публічної дискусії.
Першим кроком до миру є роззброєння мови по обидва боки. Це стосується не лише слів, а й жестів, знаків і символів. Вони також можуть ранити, закривати шлях до зустрічі та викликати страх» — читаємо в зверненні.
Автори підкреслюють, що мова має бути «ясною, але не принизливою; сміливою, але не агресивною; правдивою, але такою, що не закриває шляху до прощення».
Повернення до послання Івана Павла II
Значну частину документа присвячено нагадуванню слів св. Івана Павла ІІ з 2003 року, виголошених з нагоди 60-ї річниці трагічних подій на Волині. На думку підписантів, вони залишаються актуальним дороговказом для обох народів.
Ієрархи нагадали папський заклик, щоб поляки й українці не залишалися «поневоленими сумними спогадами минулого», а будували майбутнє «в новому дусі», дивлячись один на одного «поглядом примирення».
Пам’ять без ненависті
Автори підкреслюють, що історична пам’ять є необхідним елементом національної ідентичності, однак не може призводити до закріплення взаємної неприязні.
Посилаючись також на вчення папи Франциска, нагадують про розрізнення між «доброю пам’яттю», яка веде до вдячності й примирення, та «негативною пам’яттю», що зосереджується виключно на кривдах, завданих іншими.
«Навернення починається з власного серця»
У посланні також міститься заклик до особистої відповідальності за процес примирення.
Ми усвідомлюємо, що навернення починається з власного серця. Папа закликає кожну і кожного з нас – поляків і українців – до особистого навернення, а не до засудження інших. Лише тоді можемо закликати іншого до навернення, якщо самі в покорі визнаємо власні провини» – написали підписанти.
Продовжувати шлях примирення
Ієрархи нагадують, що польсько-українські відносини роками будувалися через спільні молитви, декларації та дії Церков, зокрема допомогу, надану біженцям після російської агресії проти України.
У завершенні документа вони закликають не змарнувати цей доробок.
Занадто багато поєднує наші народи, щоб ми могли дозволити змарнувати спільну спадщину» – підкреслили.
Водночас вони закликали мислити в категоріях спільного блага, нагадуючи, що згідно з християнським посланням «ліками на гріх є прощення, а межею, встановленою Богом для зла, є милосердя».