Наведений нижче текст є авторським публіцистичним коментарем.
• Орієнтовний час читання: 6-7 хвилин
5 000 zł
Кусання в фазі агонії. Як Кремль маскує свій занепад хвилею інтернет-ненависті
Як це з тією Росією? Росія занепадає — це моя теза, яку я дозволю собі тут викласти. Багато користувачів інтернету хочуть довести, що Росія є наддержавою. У цьому передусім відзначаються боти й тролі з тих, хто любить Москву більше, ніж Польщу („В інтернет-дискусіях часто з’являються акаунти, що відтворюють проросійську наративу. Важко однозначно визначити, які з них є автентичними користувачами, а які — елементом організованої пропагандистської діяльності — ред.”). Навіть з якихось лише їм відомих причин такі, що ненавидять Польщу. Пишуть якісь нісенітниці про „жимянах” — у них стільки ненависті, що це використовує Росія. Я і люди, які холодно вміють проаналізувати похилу площину, на якій опинилася ця країна, бачимо дедалі більше ознак обвалення навіть тих решток, що залишилися після Радянського Союзу. Спроба побудувати державу на основі батога і корупції не вдалася, що, мабуть, нікого не дивує. Це імперія, що розпадається, яка кусається в агонії. Наскільки сильно вона ще може кусатися, важко передбачити. Це залежить від громадян Російської Федерації з Москви і Петербурга. Саме вони мають реальний вплив на можливу силу тиску на владу. Путін зважає на думку, настрої цих міст.
Від Тихого океану до кризи. Як Росія протягом століття зменшувалася на очах
Росія переживала свій найбільший територіальний розквіт наприкінці XIX століття. На заході тоді безпосередньо межувала з Пруссією (Німеччиною) та Австро-Угорщиною. На півдні мала весь Кавказ, а на сході доходила до узбережжя Тихого океану. По дорозі окупувала Маньчжурію і Порт-Артур у Китаї. Також займала всю залізничну лінію, що проходила від Чанчуня до згаданого Порт-Артура. Була однією з колоніальних держав, що окуповували Китай. Також мала впливи в Кореї, де її війська також дислокувалися через прикордонну охорону і як «робітники» в російській компанії, що експлуатувала тамтешні ліси. Існувало також офіційне військове представництво в Кореї при королі, яке захищало російські інтереси. Китай був слабким і частково залежним від Росії. Загальна площа Росії у 1866 році становила вражаючі 23 700 000 км², і цей стан не змінювався до 1905 року.
Перші ознаки тріщин імперії з’явилися під час російсько-японської війни 1904–05 років, коли Японія повернула частину Сахаліну і витіснила Росію як з Кореї, так і з Маньчжурії, тобто Китаю. Це вже віщувало подальші події з цим колосом. Усі його проблеми випливали з поганого управління, із системи, яку було запроваджено для керування такою обширною територією і великою кількістю підкорених народів. Неефективна і корумпована система цієї держави спричиняла багато проблем, включно з послабленням армії та її спроможностей. По суті, армія перемагала лише своєю масою. Там, де не могла її використати, зазнавала поразок — як, наприклад, у Криму пів століття раніше. Хоч Крим залишився у складі імперії, поразка у війні була сигналом того, що Росія програє промислову революцію. Промисловість, а також пов’язані з цим модернізація армії й прийнята система військової підготовки не встигали за Заходом.
Подальших втрат після війни з Японією Росія зазнала під час Першої світової війни. Саме тоді від неї відпали Польща, Фінляндія, Молдова та країни Балтії. Імперія скорочувалася, але ще не втратила своєї сили. Модернізація країни більшовиками, повернення до російського націоналізму та співпраця з Гітлером дозволили під час Другої світової війни частково відновити втрачені землі, а навіть розширити володіння за рахунок країн, раніше не окупованих, як-от Чехословаччина, Болгарія, Румунія та Угорщина. Формально незалежні, вони на 100 % керувалися з Москви, на їхніх територіях дислокувалася окупаційна російська армія. Це, однак, був короткий епізод, лише близько 45 років.
Джерело — власна робота
36 відсотків колишньої сили. Цифри, що доводять найбільшу катастрофу в історії Росії
Ці країни звільнилися від 1989 року до розпаду Радянського Союзу. Ми, як поляки, маємо в цьому заслугу. Путін нас ненавидить за вийняття першої цеглини з Берлінського муру, без польської трансформації російська імперія могла б і далі окуповувати багато держав.
Саме ця подія дотепер була найбільшим крахом Росії. У її результаті Росія втратила понад 25% території, а за населенням — понад половину. Радянський Союз панував над приблизно 280 млн громадян. Якщо додати країни, що не були республіками — Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Румунію та Болгарію — масштаб поразки стає ще більш очевидним. Разом із підлеглими країнами на Росію та її озброєння працювало близько 400 млн людей (280 млн СРСР і 120 млн — вже згадані окуповані країни). Рахуємо лише європейські країни, адже, наприклад, Куба була надто далеко, і радше Росія мусила її утримувати. Як видно, поразка Росії є приголомшливою, і саме тому Путін називає розпад Радянського Союзу найбільшою катастрофою. Із панування над 400 млн людей Росія скоротила свій обсяг до 146 млн. Щоб легше це уявити, достатньо порахувати, що це 36,5 % від початкового стану. Це все ще значно більше, ніж кожна окрема європейська країна, але вже не настільки багато, щоб сприймати серйозно цього економічного й політичного карлика.
Джерело – власна робота
Економічний карлик Європи. Російський ВВП у порівнянні з Польщею та Заходом
А як це виглядає в економічному плані? В економічному плані Росія в ще гіршій ситуації. Попри старт відносно Польщі (1989 рік) та значно вищий рівень, а також наявність багатьох цінних родовищ ресурсів (нафта, газ, рідкоземельні метали), Росія не змогла цього використати. Вироблені надлишки Росія завжди спрямовувала на ведення воєн — Чечня, Грузія, втручання в Африці, Україна. Дані ВВП на душу населення в доларах США за 2025 рік показують: Німеччина 60439 , Франція 48230, Велика Британія 57608 а Польща 28374. На цьому тлі Росія виглядає дуже блідо. Її показник — 17972 доларів. Джерело: Worldometer
Джерело: Worldometer, власна розробка
Якщо подивитися на державні дані номінального ВВП (загального), то в тому ж 2025 році німецька економіка була варта 5,05 трлн доларів США. Французька економіка — 3,37 трлн доларів США, Велика Британія — 4 трлн доларів США. Кожна з цих країн за населенням у 2–4 рази менша за Росію, а економіка цієї нібито потуги становила 2,59 трлн доларів США. Тобто країна з населенням у кілька разів більшим має економіку в кілька разів меншу. Цікаво це виглядає для Польщі, країни практично без ресурсів і приблизно у 4 рази меншої за Росію. Наш ВВП становив у порівнюваному році 1,04 трлн доларів США. Джерело: Worldometer
Джерело: Worldometer, власна розробка
Як видно, Росія навіть у поодинокому порівнянні є карликом. Якби я хотів познущатися над цією країною, я б навів таблицю сукупного ВВП Європейського Союзу, але тут диспропорція вже настільки абсурдна, що це не має сенсу. Неважко спрогнозувати, що станеться з економікою Росії у разі збереження країнами Європейського Союзу підтримки України. Росія переживе черговий економічний крах, але значно гірший, ніж той із дев’яностих. Цього разу Росія веде повномасштабну війну. Її економіка перебуває у воєнному режимі, і навіть ці не надто високі показники здаються завищеними, а також «порожніми». Адже яку реальну цінність для ВВП має виробництво дрона чи танка, які зрештою стануть лише купою брухту на полях України? Про боєприпаси й не кажучи…
Єдиний розумний висновок полягає в тому, що Росія вже є країною в занепаді, і саме так слід сприймати її спалахи люті. Посилені атаки на цивільні об’єкти — це лише укуси вмираючої колишньої імперії. Укуси болючі, але не звалили Україну з ніг. Так само слід дивитися на сплеск тролів і ботів у коментарях під постами в Польщі та Україні. Росія хоче нас посварити, що певною мірою їй навіть вдається через безвідповідальних польських і українських політиків, щоб не висловлюватися різкіше.
Тож, любі, чекайте кінця Росії.
Діяч антикомуністичної опозиції у 1980-х роках. Брав участь у підпільній видавничій діяльності — друкував і поширював листівки, а також брав участь у демонстраціях. У 1985–1986 роках був співорганізатором передач підпільного Радіо «Солідарність». З 1986 року був пов’язаний із Рухом «Свобода і Мир». За свою опозиційну діяльність неодноразово зазнавав репресій — був оштрафований та арештовувався.
Після 1989 року працював у приватному секторі. Займається дослідженням історії польської та чехословацької антикомуністичної опозиції. Є співавтором книги та численних наукових і публіцистичних статей. Публікує матеріали на історичну, суспільну та міжнародну тематику, зокрема присвячені Україні, зокрема на порталах LCA.pl та Фонду «Свобода і Мир». З 2014 року активно займається волонтерською діяльністю, підтримуючи Україну та гуманітарні ініціативи.
За діяльність на користь свободи та незалежності Польщі нагороджений Хрестом Свободи і Солідарності (2016), Лицарським Хрестом Ордена Відродження Польщі (2022) та медаллю Pro Patria (2025).