Зміни в менталітеті поляків у ЄС
У 2008 році ми прожили в Німеччині чотири роки з моменту вступу до Європейського Союзу та дев’ять років з моменту вступу до НАТО. Я відвідав торговий ярмарок у Німеччині. Ми працювали в Кельні та зустрічалися з людьми. Деякі з них були дуже молодими поляками. Деякі ледве пам’ятали комуністичну епоху, або взагалі її пам’ятали. З моїх попередніх поїздок до Західної Європи в 1990-х роках я пам’ятав, як поляки намагалися розмовляти польською якомога тихіше в громадських місцях, щоб ніхто не знав, звідки вони. У 2008 році я побачив зміни. Молоді люди з Польщі сиділи в німецьких ресторанах чи пивних барах. Вони розмовляли нормально. Вони були дуже наполегливими з офіціантами. Вони зовсім не були схожі на моє покоління, яке мало величезний комплекс неповноцінності щодо Західної Європи. Вони швидко встановлювали стосунки зі своїми однолітками. Це були інші молоді люди. Тоді я вперше по-справжньому відчув, що воно того варте. Варто було боротися за членство в Європейському Союзі.
Шлях Польщі до НАТО попри відкриті погрози Росії
Минуло 27 років відтоді, як Польща вступила до НАТО і зараз захищена могутністю всього альянсу. Я пам’ятаю, як натовпи російських політиків приїжджали до Польщі, щоб відмовити нас. Вони запевняли нас у вічному коханні та щасті, якщо ми вийдемо з НАТО. Однак вони тихо погрожували нам. Іноді яблука не відповідали «виключно високим» стандартам Росії, іноді вони вводили неякісну суміш у нафтопровід, іноді тиск у газопроводі раптово різко падав… Коротше кажучи, вони використовували власні методи проти Польщі, які сьогодні переросли у відкриту агресію проти України.
У фінальному акті фільму, у 1998 році, вони відправили депутатів до російської Думи, які зустрілися з нашими високопоставленими парламентарями. Розмова була дуже гарячою. Напруга була відчутною. В якийсь момент один із найвидатніших росіян у зухвалій, зарозумілій манері заявив (зустріч транслювалася в прямому ефірі): «Ми не згодні на вступ Польщі до НАТО». Його зустріла спокійна, гідна, але тверда відповідь Броніслава Геремека: «Ми нікого не питатимемо, чи буде Польща в НАТО чи ні. Це ТІЛЬКИ НАШЕ рішення». Потім росіяни здалися і стверджували, що вони нічого не мають проти того, щоб ми були в Європейському Союзі. Але навіщо нам НАТО? Зрештою, Росія така мила…
“Дж.ніхто більше ніколи не підніме на тебе руку безкарно”
Все це лише посилило рішучість польських еліт і суспільства. У 1999 році минуло ледве шість років відтоді, як російські окупаційні війська залишили Польщу. І це не була приємна чи радісна подія. Вони були явно засмучені тим, що їм довелося піддатися шантажу своїх колишніх васалів. Я використовую множину, тому що нам у цій справі дуже допомогла спочатку Чехословаччина, а потім Чеська Республіка. Шість років – це короткий термін, тому було легко досягти такого зближення цілей. Спогади про російську окупацію були яскравими. У березні 1999 року ми почули інтерв’ю з американським генералом, який у день нашого вступу до НАТО сказав: «Ніхто більше ніколи не підніме на тебе руку безкарно». Ці слова були варті того. Варто було пережити ці 10 років, починаючи з 1989 року.
Економіка, дурість (пропагується Клінтоном)
Другою метою було вступ до Європейського Союзу, який тоді ще називався Європейським економічним співтовариством. Тут також був консенсус. Було зрозуміло, що краще бути одним із багатьох у сильному економічному утворенні, ніж самотнім островом, оточеним економічними, митними, прикордонними та політичними бар’єрами. Поза союзом ми не мали б жодного впливу на напрямок його розвитку. Вступ до союзу символічно та справді завершив темний період в історії Польщі, коли ми були малими, слабкими, а наша доля вирішувалася в Москві. Відтоді ми були не лише у військовому союзі, а й в економічному. Ми поставили безпеку та економічну стабільність Польщі в інтереси західних країн. У них тут є бізнес, а це означає, що мир і безпека для поляків гарантуються західними компаніями.
65,7% поляків підтримують Європейський Союз
Зараз, майже через 23 роки після вступу до Європейського Союзу, підтримка цього кроку залишається високою – 65,7%, згідно з опитуванням IBRiS, проведеним на замовлення Wirtualna Polska. З них 48,6% «точно підтримують» те, щоб залишитися в ЄС, а 17,1% «скоріше підтримують». З такою масованою атакою російських спецслужб кількість противників ЄС не дуже висока. Це лише 25%, і це навіть якщо додати тих, хто «точно хоче вийти» з ЄС, і тих, хто «скоріше хоче вийти». Звичайно, показники підтримки були вищими кілька років тому, але ми ще не були однією з головних цілей інформаційної війни Росії. Конфедерація ледве зароджувалася, а Брауна вважали клоуном, подібним до Корвіна-Мікке. І він такий клоун; на жаль, його союз з російською інформаційною війною зробив його загрозою для Польщі.
Навіть ультраправі виборці здебільшого підтримують те, щоб залишитися в ЄС
Нещодавні опитування показують щось дуже оптимістичне. Навіть серед прихильників Конфедерації лише 41% хочуть, щоб Польща вийшла з Європейського Союзу. Це означає, що майже 60% не згодні або не визначилися. Тож як Заянчковська-Гернік ставиться до балаканини про колгоспи? Ця жінка, яка бере наші гроші жменями, не знає, про що говорить. Вона не має уявлення, що таке державні господарства чи радянські колгоспи. Браун і Скалік добре це знають. Вони були розпещеними слугами комуністичної системи, тому, мабуть, вони так сильно атакують Європейський Союз. Вони хочуть повернення до тих часів, коли їм було краще.
Молоді поляки однозначно підтримують ЄС
Найоптимістичніші результати отримано в результаті опитування молодих поляків віком 18-29 років. Вражаючі 61% виборців Polexit категорично проти (середній показник становить 48,6%). Враховуючи тих, хто вагається, ця цифра перевищує 80%. Якщо поєднати рішучих прихильників Polexit з тими, хто вагається, то отримаємо ЛИШЕ 13%. Російським розвідувальним службам потрібно взятися за роботу; їхні результати поки що невтішні.
Ця склянка наполовину повна
Дехто може сказати, що склянка наполовину порожня. Я ж вважаю її наполовину повною, незважаючи на запеклу кампанію Росії. Не випадково Росія використовує параправих для нападу на демократію. Вона відома тим, що підтримує всі рухи, спрямовані на демонтаж демократичних держав зсередини. На жаль, рівень людей недостатньо високий, щоб відрізнити самозванців, які видають себе за правих, від консерватизму, який вони справді підтримують. Консерватизм – це не Росія, де на вулицях виходить все більше мусульман та представників інших національностей. Де православна церква, як і за часів Сталіна, повністю підпорядкована правителю.
Консерватизм не означає ненависть до людей. Консерватизм — це любов до традицій. Ви не знайдете цього ні в Конфедерації, ні в Брауна. Натомість, існують величезні запаси ненависті. Ні, я помилявся. Є любов — до Росії.
Джерело: ВП / Юридична газета
Діяч антикомуністичної опозиції у 1980-х роках. Брав участь у підпільній видавничій діяльності — друкував і поширював листівки, а також брав участь у демонстраціях. У 1985–1986 роках був співорганізатором передач підпільного Радіо «Солідарність». З 1986 року був пов’язаний із Рухом «Свобода і Мир». За свою опозиційну діяльність неодноразово зазнавав репресій — був оштрафований та арештовувався.
Після 1989 року працював у приватному секторі. Займається дослідженням історії польської та чехословацької антикомуністичної опозиції. Є співавтором книги та численних наукових і публіцистичних статей. Публікує матеріали на історичну, суспільну та міжнародну тематику, зокрема присвячені Україні, зокрема на порталах LCA.pl та Фонду «Свобода і Мир». З 2014 року активно займається волонтерською діяльністю, підтримуючи Україну та гуманітарні ініціативи.
За діяльність на користь свободи та незалежності Польщі нагороджений Хрестом Свободи і Солідарності (2016), Лицарським Хрестом Ордена Відродження Польщі (2022) та медаллю Pro Patria (2025).
Що ви думаєте про цей матеріал?
Долучайтеся до розмови. Коментарі мають стосуватися теми публікації.
Написати коментар