Польща – країна пам’яті та ювілеїв
Польща — країна, де постійно відзначаються річниці. Події 20-го століття особливо відзначаються. Це зрозуміло, оскільки ці події відбулися нещодавно, і багато учасників досі живі. День, який пам’ятають багато поляків у Польщі, — це 13 грудня 1981 року. Що ж тоді сталося?
Польща під окупацією та зростаючий соціальний бунт
Польща була окупована Німеччиною та Росією з 1939 року, а також Німеччиною з 1941 по 1945 рік. Під час війни з Німеччиною Росія була змушена окупувати польську територію. Росіяни та комуністи кажуть, що Червона Армія «звільнила» Польщу. Роки російської окупації змусили багатьох поляків повірити в це. Однак Польща весь цей час перебувала в смуті. Кожні кілька років з економічних причин спалахували місцеві повстання, але швидко з’являлися вимоги політичної свободи. Так було в Познані в 1956 році, у Варшаві та інших містах у 1968, 1970 та 1976 роках.
Солідарність – прорив 1980 року
1980 рік був винятковим. У серпні по всій Польщі спалахнули страйки. Робітники та інтелігенція вперше об’єдналися. Страйкарям вдалося перемогти та досягти своєї найважливішої вимоги – вільних профспілок. Так народилася Незалежна самоврядна профспілка «Солідарність». Профспілка була антикомуністичною та антиросійською. У той час її називали антирадянською. Оскільки Польська комуністична партія не змогла поставити своїх агентів на чолі профспілки, було вирішено атакувати її.
Ніч з 12 на 13 грудня 1981 року – жорстоке умиротворення
У ніч з 12 на 13 грудня 1981 року комуністична партія напала на вільних поляків з руху «Солідарність». Близько 10 000 людей було інтерновано. Багатьох побили. 16 грудня ополчення стріляло по шахтарях, що страйкували, на шахті Вуєк у Сілезії. Втрати проігнорували. Кожен завод, що страйкував, а по всій країні їх було сотні, був оточений армією, а потім танки прорвали барикади. Потім увійшли спеціальні підрозділи ополчення та розгромили страйкуючих. Наступним кроком були арешти. Під час боротьби страйкуючих били та принижували. Іноді їх забили до смерті. Вони використовували своїх агентів, яких раніше підкинули, щоб сіяти розбрат серед тих, хто захищав завод. У 1980-х роках приблизно 100 поляків було вбито різними способами. Це було здійснено комуністичною таємною поліцією та озброєними ополченцями, які стріляли по страйкуючих.
13 грудня як день пам’яті жертв воєнного стану
Відтоді 13 грудня стало Днем пам’яті жертв воєнного стану в Польщі. Багато шкіл святкують цей день. Учні зустрічаються з тими, хто боровся проти комунізму. У Польщі Управління у справах ветеранів війни та жертв репресій надає допомогу тим, хто колись мав мужність боротися з комунізмом. Завдяки цій турботі багато з цих людей можуть вести гідне життя, навіть попри те, що переслідування завадили їм заощадити достатньо коштів на гідну пенсію.
Чому іноземцям варто знати дату 13 грудня 1981 року
Не всі поляки цікавляться історією. Багато хто вже не знає, що сталося 13 грудня 1981 року. Однак, для іноземців важливо бути обізнаними з цими річницями. Їм буде легше спілкуватися з поляками, яким це небайдуже. Можливо, вони навіть зможуть приємно їх здивувати.
Діяч антикомуністичної опозиції у 1980-х роках. Брав участь у підпільній видавничій діяльності — друкував і поширював листівки, а також брав участь у демонстраціях. У 1985–1986 роках був співорганізатором передач підпільного Радіо «Солідарність». З 1986 року був пов’язаний із Рухом «Свобода і Мир». За свою опозиційну діяльність неодноразово зазнавав репресій — був оштрафований та арештовувався.
Після 1989 року працював у приватному секторі. Займається дослідженням історії польської та чехословацької антикомуністичної опозиції. Є співавтором книги та численних наукових і публіцистичних статей. Публікує матеріали на історичну, суспільну та міжнародну тематику, зокрема присвячені Україні, зокрема на порталах LCA.pl та Фонду «Свобода і Мир». З 2014 року активно займається волонтерською діяльністю, підтримуючи Україну та гуманітарні ініціативи.
За діяльність на користь свободи та незалежності Польщі нагороджений Хрестом Свободи і Солідарності (2016), Лицарським Хрестом Ордена Відродження Польщі (2022) та медаллю Pro Patria (2025).
Що ви думаєте про цей матеріал?
Долучайтеся до розмови. Коментарі мають стосуватися теми публікації.
Написати коментар