Ласків — невелике село на Люблінщині, у Грубешівському повіті, просто біля кордону з Україною. 10 березня 1944 року тут загинули українські цивільні — жінки, діти, чоловіки. Тепер, після понад року очікування на згоду, українська команда розпочала пошуки їхніх могил.
Про початок робіт 6 жовтня повідомив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. Згідно з його повідомленням жертви загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Селянських батальйонів. Роботи забезпечує Український інститут національної пам’яті (УІНП), а проводить їх «Доля» — комунальне підприємство Львівської обласної ради, яке шукає могили учасників національно-визвольної боротьби та жертв воєн, депортацій і політичних репресій.
Чому це важливо саме зараз?
Це лише другі пошукові роботи української сторони в Польщі після тривалої перерви. Перші відбулися восени 2025 року в Юречковій на Підкарпатті.
Дозвіл на роботи в Ласкові 31 серпня 2026 року видав керівник Замостської делегатури Воєводського управління охорони пам'яток у Любліні. У цей самий час польські фахівці проводять роботи в Україні — влітку, зокрема, в Острівках і Волі Островецькій на Волині та на цвинтарі на Голоську у Львові.
Ласьків розташований приблизно за 10 км від кордону з Україною. До війни тут мешкали переважно українці. Могил убитих у 1944 році мешканців досі ніколи не шукали.
Альфьоров називає початок робіт важливим сигналом:
Це свідчення того, що процес був розблокований також із польського боку, а діалог і співпраця в питаннях гідного вшанування пам’яті поступово відновлюються (пер. ред.).
Померлі не обирали, по який бік кордону їм доведеться лежати. Живим залишається одне — знайти їх і повернути їм імена.
Джерело: Український інститут національної пам’яті, Polsat News/PAP
Історикиня, етнографка та фахівчиня із соціальних медіа. Уже багато років займається розвитком YouTube-каналів, допомагаючи експертам і компаніям будувати свою присутність в інтернеті. Проводила наукові дослідження з етнопсихології та етнопедагогіки в Галичині та Північному Причорномор’ї. Її коло наукових і професійних інтересів охоплює історію України та Європи, українсько-польські відносини, а також етнонаціональні й міжкультурні процеси.
Що ви думаєте про цей матеріал?
Долучайтеся до розмови. Коментарі мають стосуватися теми публікації.
Написати коментар