Після 2022 року військова співпраця Росії та Ірану помітно поглибилася. Її найпомітнішим елементом стало використання Росією іранських безпілотників Shahed-131 і Shahed-136 у війні проти України. Згодом Москва налагодила виробництво цих конструкцій на власній території та розпочала їхню модернізацію на основі бойового досвіду.
У 2026 році також з’явилися ознаки того, що під час іранської кампанії в регіоні Перської затоки міг бути використаний російський варіант Geran-2. Однак це не є достатнім доказом існування широкого й систематичного трансферу російських технологій дронів до Ірану.
Аналіз автора: найважливішою зміною є не лише зростання кількості безпілотників. Важливішим є формування моделі співпраці, що поєднує передачу конструкцій, локалізацію виробництва, випробування озброєння в реальній війні, швидкі модифікації та нарощування промислових спроможностей.
Від іранського Shahed до російського Geran
За даними CSIS, після контактів російських представників з Іраном у 2022 році було узгоджено постачання Shahed-131 і Shahed-136. У Росії вони отримали позначення Geran-1 і Geran-2. Наступним етапом стала локалізація виробництва у спеціальній економічній зоні Єлабуга в Татарстані.
CSIS, спираючись на супутникові знімки та відкриті дані, оцінює, що завод у Єлабузі був істотно розширений і у 2026 році міг досягти виробничої спроможності понад 5 500 безпілотників на місяць. Це аналітична оцінка, а не офіційна російська статистика, тому цю цифру слід розглядати як наближену.
Джерело: CSIS – A Closer Look at the Yelabuga UAV Factory
Росія змінювала, зокрема, системи навігації та зв’язку, силову установку, корисне навантаження, а також спосіб застосування «Геранів». Рішення перевіряються на полі бою, і успішні модифікації можуть швидко впроваджуватися в наступних виробничих серіях.
Джерело: CSIS – Shahed to Geran: How Russia Continues to Reinvent the One-Way Attack Drone
Війна як лабораторія розвитку
CSIS вказує, що темп змін у російській програмі «Герань» радше вимірюється тижнями, ніж роками. Це означає, що досвід операторів може швидко потрапляти в процес проєктування та виробництва, а наступні варіанти системи перевіряються в бойових умовах.
Джерело: CSIS – Shahed to Geran: How Russia Continues to Reinvent the One-Way Attack Drone
Аналіз автора: для Ірану цінність російського досвіду не обов’язково означає передання кожної нової модифікації «Герані». Втім Тегеран може спостерігати, які рішення виявляються корисними в діях проти сучасної протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби. Це стосується стійкості до придушення навігації, профілів польоту, застосування великої кількості дронів одночасно та реагування на нові методи перехоплення.
Економіка масових атак
Війна в Україні показала економічний вимір використання безпілотників. RUSI звертає увагу, що масове застосування відносно дешевих «Геранів» може змушувати оборону використовувати значно дорожчі засоби перехоплення. У результаті зростає значення дешевших і придатних до масового виробництва методів боротьби з дронами.
Джерело: RUSI – Octopus Adds an Additional Layer to Ukraine’s Air Defences
Український досвід охоплює використання акустичних сенсорів, мобільних груп спостереження й вогневих груп, цифрової картини повітряної обстановки, засобів радіоелектронної боротьби та дронів-перехоплювачів.
Джерело: RUSI – Octopus Adds an Additional Layer to Ukraine’s Air Defences
Аналіз автора: ефективність масованих атак залежить не лише від параметрів одного дрона. Не менш важливими є ціна одиниці, темпи виробництва, можливість швидко поповнювати втрати та здатність адаптувати систему до дій противника.
Чи стає співпраця більш взаємною?
У березні 2026 року CSIS описав випадок, який може свідчити про більш взаємний характер російсько-іранської співпраці. Аналіз уламків і відеоматеріалів припускав, що під час іранської кампанії у відповідь у регіоні Перської затоки міг бути використаний російський Geran-2. Серійні позначення мали вказувати на завод Kupol в Іжевську, а навігаційне обладнання — на російську завадостійку систему Kometa-M.
Джерело: CSIS – Unpacking Iran’s Drone Campaign in the Gulf
Факт: публічно доступні дані не підтверджують існування повного й систематичного механізму передачі російських технологій дронів до Ірану.
Аналіз автора: якщо описаний випадок буде підтверджено, це може свідчити про потік рішень у напрямку, протилежному початковим поставкам Shahed’ів з Ірану до Росії. Важливішим за передачу окремих компонентів може бути, однак, ширший обмін знаннями щодо виробництва, тактики застосування та модернізації безпілотників.
Стратегічне партнерство та безпека Європи
17 січня 2025 року Володимир Путін і Масуд Пезешкіан підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство Росії та Ірану. Документ також охоплює співпрацю у сфері безпеки й оборони.
Джерело: Міністерство закордонних справ Російської Федерації
Факт: договір не встановлює автоматичного механізму взаємної оборони, порівнюваного зі ст. 5 НАТО. Тому його не слід тлумачити як еквівалент військового союзу НАТО.
Російські безпілотні спроможності мають значення також і поза Україною. У ніч з 9 на 10 вересня 2025 року польська влада повідомила про порушення польського повітряного простору російськими дронами. Міністерство закордонних справ повідомило, що кордон перетнули 19 об’єктів.
Джерело: Міністерство закордонних справ РП
Польське Міністерство внутрішніх справ і адміністрації згодом повідомило, що було виявлено щонайменше 19 об’єктів, з яких 16 знайдено.
Джерело: Міністерство внутрішніх справ і адміністрації
Факт: інцидент у Польщі не доводить прямого зв’язку з ірансько-російською співпрацею у сфері дронів. Однак він показує, що російські спроможності, розвинені під час війни, можуть безпосередньо впливати на безпеку держав НАТО.
12 вересня 2025 року НАТО запустило Eastern Sentry з метою посилення східного флангу. Ініціатива охоплювала як традиційні військові спроможності, так і технології, призначені для протидії дронам.
Джерело: НАТО – Eastern Sentry
Висновки
Найкраще задокументованим елементом співпраці Росії та Ірану після 2022 року є розвиток російської програми Geran: запозичення іранської конструкції, запуск виробництва в Росії та її поступове пристосування до реалій війни.
Джерела: CSIS – A Closer Look at the Yelabuga UAV Factory; CSIS – Shahed to Geran: How Russia Continues to Reinvent the One-Way Attack Drone
Значно менш однозначно задокументовано передання російських технологій Ірану. Можливе застосування Geran-2 в іранській кампанії у 2026 році є важливою ознакою, однак не дозволяє визначити ані масштаби, ані тривалість такої співпраці.
Джерело: CSIS – Unpacking Iran’s Drone Campaign in the Gulf
Аналіз автора: Європа повинна розглядати загрозу від дронів не лише як технологічну проблему, а й як промислову, економічну та організаційну. Ефективна оборона потребує багаторівневої системи виявлення й перехоплення, засобів радіоелектронної боротьби, належних запасів, а також спроможності до швидкої модернізації та нарощування виробництва.
Джерело: CSIS / RUSI / Міністерство внутрішніх справ і адміністрації / Міністерство закордонних справ Російської Федерації
Що ви думаєте про цей матеріал?
Долучайтеся до розмови. Коментарі мають стосуватися теми публікації.
Написати коментар