Одна з найвідоміших незалежних редакцій Росії припиняє свою діяльність у своїй нинішній штаб-квартирі в Москві. Згідно з повідомленнями від 9 листопада 2026 року, журналісти «Нової газети» залишили редакцію, яка понад три десятиліття символізувала боротьбу за свободу слова, викриття зловживань владою та захист прав людини. Історія газети також позначена репресіями, переслідуваннями та вбивствами осіб, пов’язаних із журналістськими розслідуваннями.
Понад 30 років незалежної журналістики в Росії
«Нова газета» була заснована в 1993 році, в період політичних та соціальних трансформацій після розпаду Радянського Союзу. З часом вона стала одним з провідних російських видань журналістських розслідувань.
Її автори описували корупцію, діяльність російських служб безпеки, порушення прав людини та військові операції під проводом Росії. Висвітлення подій у Чечні займало особливе місце в історії газети.
У країні, де простір для незалежних ЗМІ систематично скорочувався, редакція роками залишалася одним із найвідоміших голосів, що критикували владу.
Шість людей, пов’язаних з редакцією, загинули
Історія «Нової газети» позначена трагедією. Серед убитих журналісти Ігор Домніков, Юрій Щекочихін, Анна Політковська та Анастасія Бабурова, а також адвокат Станіслав Маркелов і правозахисниця Наталія Естемірова.
Однією з найвідоміших постатей була Анна Політковська, яка документувала порушення прав людини під час війни в Чечні та відкрито критикувала російську владу.
Її застрелили в Москві 7 жовтня 2006 року. Її смерть стала одним із найвідоміших символів загроз, з якими стикаються незалежні журналісти в Росії.
Російська влада роками обмежує діяльність газети.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року тиск на незалежні російські ЗМІ ще більше посилився.
У 2022 році російський суд визнав недійсною реєстрацію друкованого видання «Нової газети». Це стало одним із найсерйозніших ударів по редакції, яка роками працювала в дедалі складніших політичних та правових умовах.
Незважаючи на ці обмеження, журналісти, пов’язані з цим виданням, продовжували свою роботу, прагнучи зберегти редакційну незалежність.
Згідно з інформацією, наданою 9 листопада 2026 року, завершився ще один етап цієї історії — діяльність редакції в її московській штаб-квартирі.
Дмитро Муратов звертається з проханням вшанувати пам’ять політв’язнів та допомогти Україні
Дмитро Муратов, лауреат Нобелівської премії миру 2021 року, багато років був пов’язаний з редакцією.
Муратова було відзначено за його роботу на підтримку свободи слова, яка є однією з основних умов функціонування демократичного суспільства.
Згідно з повідомленнями про звільнення з московської редакції, журналіст закликав не забувати про політв’язнів, які утримуються в Росії.
Він також звернув увагу на необхідність створення додаткових гуманітарних коридорів в Україні, що дозволить надавати допомогу людям, постраждалим від війни.
Кремль говорить про просту ротацію ЗМІ
Реакція російської влади на повідомлення про припинення діяльності московської редакції була особливо суперечливою.
Згідно з повідомленням, речник Кремля Дмитро Пєсков представив закриття газети як природне явище на медіаринку. Він заявив, що рік за роком одні ЗМІ припиняють своє існування, а їх замінюють інші.
Однак це пояснення ігнорує давній контекст політичного тиску, правових обмежень та репресій проти незалежної журналістики в Росії.
У випадку з «Новою газетою» йдеться не лише про економічні проблеми чи прості зміни на ринку преси. Редакційна історія демонструє, наскільки важко стало медіа-організаціям функціонувати незалежно від російського уряду.
Що далі чекає на незалежну журналістику в Росії?
Закриття московської редакції «Нової газети» має значення, яке виходить далеко за межі долі окремої газети.
Це ще один символ звуження простору для незалежної журналістики в Росії, особливо після початку повномасштабної війни проти України.
Водночас важливо розрізняти закриття конкретної редакції в Москві та остаточне завершення всіх журналістських ініціатив, пов’язаних з брендом «Нова газета». Деякі російські журналісти продовжують свою роботу за кордоном.
Протягом понад трьох десятиліть «Нова газета» публікувала матеріали, які російська влада часто відмовлялася бачити у публічній сфері. Її історія залишається свідченням того, яку ціну незалежні журналісти платять за право інформувати громадськість.
Закриття московської редакції не означає, що питання, поставлені її авторами, перестали існувати. Однак це означає, що в сучасній Росії їх дедалі важче ставити публічно.
Журналіст і головний редактор інформаційного порталу Nowiny Wschodnie, за яким у соціальних мережах стежать понад 140 тисяч людей. Випускник спеціальності «Журналістика та соціальні комунікації». З 2017 року співтворить і розвиває Nowiny Wschodnie. Професійний досвід здобував, співпрацюючи з місцевими та міжнародними медіа.
Спеціалізується на перевірці інформації, протидії дезінформації та пропаганді, а також інформаційній безпеці. У своїй роботі зосереджується на Польщі, Україні, Східній Європі та польсько-українських відносинах. Також є засновником неприбуткової організації, що працює у сфері інтеграції та міжкультурного діалогу.
Що ви думаєте про цей матеріал?
Долучайтеся до розмови. Коментарі мають стосуватися теми публікації.
Написати коментар