Страх перед наслідками, якщо злочинцем виявиться українець
Так, я чесно зізнаюся. У певний момент я почав боятися, що нападник може виявитися українцем. Не тому, що це якимось чином виправдало б злочин. Я боявся наслідків, які така інформація могла б мати в Польщі. Я не сумніваюся, що якби підтвердилося, що злочинцем був громадянин України, швидко б розпочалася чергова кампанія ненависті проти всіх українців, які проживають у нашій країні. Інтернет би заполонили коментарі, звинувачення та заклики до їх виїзду з Польщі. З’явилися б голоси, які вимагали б помсти, а трагедія у Кракові стала б приводом для багатьох розпалювати ненависть. Мені не потрібно пояснювати, як це виглядатиме.
Відповідальність однієї людини перекладається на мільйони невинних людей.
Праві політики не чекали б висновків поліції та результатів розслідування. Для багатьох із них — мені не потрібно називати імен — винними були б усі. Винними були б люди, які абсолютно не мали стосунку до цієї трагедії. Вони б намагалися перекласти відповідальність за дії однієї людини на мільйони інших. Потім вони б переклали відповідальність на людей, які живуть по сусідству, працюють, навчаються, виховують дітей, роблять покупки, їздять трамваями та просто намагаються жити нормальним життям. Раптом вони б стали об’єктом підозр, агресії, погроз і навіть фізичних нападів. І все тому, що хтось, хто скоїв жахливий злочин, має їхню національність. Сталися б жахливі речі. І вони б змінили не просто Краків. Вони б змінили всю Польщу. Значна частина польського суспільства почала б шукати ворогів серед тих, хто живе поруч з нами. Одні використовували б людські страждання для просування власних політичних інтересів, інші — для поширення ненависті, а ще інші відчули б, що їхні упередження нарешті підтвердилися.
Полегшення, яке не має нічого спільного з громадянством правопорушника
Тепер ми знаємо, що нападник був громадянином Польщі. І це може здатися дивним, але я відчув певне полегшення. Його польське громадянство, звичайно, не зменшує тяжкості скоєного злочину. Моє полегшення випливало з чогось зовсім іншого. Відчуття, що жертв цієї трагедії не будуть далі експлуатувати для нападу на людей, які не мають до цього жодного стосунку. Що тисячам українців, які живуть у Польщі, не доведеться турбуватися про те, чи наступного дня хтось почне звинувачувати їх у злочині, скоєному однією людиною. Людиною, яка, як виявилося, була поляком.
Журналіст, колумніст, автор книжок про Україну, екскурсовод і коментатор подій в Україні та польсько-українських відносин.
Сертифікований екскурсовод Одесою, одеськими катакомбами, українською Бессарабією та Києвом. Автор численних публікацій, присвячених історії, культурі та сучасному життю України. Частину його праць перекладено українською мовою та видано в Україні. У 2020 році отримав із рук мера Одеси почесне звання посла міста в Польщі.
24 лютого 2022 року, у день початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, перебував в Одесі. Протягом наступних місяців залишався в місті, долучаючись до координації гуманітарної допомоги та висвітлюючи перебіг війни для польських медіа. Свій досвід цього періоду описав у книжці «Odessa 4.5.0.».
У Nowiny Wschodnie публікує статті та коментарі про російсько-українську війну, російську пропаганду й дезінформацію, історію України, з особливою увагою до Одеси, а також про польсько-українські відносини та зміни суспільних настроїв.
Співпрацює з українськими редакціями та інформаційними порталами, а також виступає в польських медіа як коментатор української тематики.
Що ви думаєте про цей матеріал?
Долучайтеся до розмови. Коментарі мають стосуватися теми публікації.
Написати коментар