У 2026 році ставлення поляків до українців і допомоги Україні стало предметом дедалі ширшої публічної дискусії. Дані опитувань і розмови з мешканцями Варшави показують, що на взаємні відносини впливають втома від війни, суспільна напруга та історичні питання, а також меседжі, поширені в соціальних мережах. Чи означає це, що полякам уже досить українців, чи солідарність і далі залишається важливим елементом відносин між обома народами?
Що кажуть цифри?
У 2026 році польсько-українські відносини стають дедалі більш напруженими. Про це свідчить цьогорічний звіт Центру дослідження громадської думки, який уперше зафіксував перевагу негативного ставлення до підтримки України над позитивним. Проти допомоги висловилися 52 відсотки опитаних, тоді як підтримку висловили 42 відсотки. На початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, ця підтримка сягала 94% і трималася до середини 2023 року, а вже в грудні того ж року почала поступово знижуватися.
«У мене перші заняття були о восьмій ранку. Тоді пані сказала, що о четвертій ранку почалася війна в Україні. І пам’ятаю, що весь день ми, по суті, перевіряли статті та інформацію про це. Була така, не хочу сказати, психоз, що от-от настане кінець світу. Потім організовували різні збори. Усі були дуже позитивно налаштовані. Навіть коли з’явився цей наплив іммігрантів з України» — студент варшавського вишу.
фото: Anastasiia Sabatovska
Втома від війни та непідбите минуле
Вплив соціальних медіа та висловлювань політиків спричинив послаблення довіри частини поляків до допомоги, що надається біженцям з України. В інтернет-просторі часто з’являються повідомлення, які натякають, що українці користуються численними привілеями та отримують фінансову підтримку коштом польських громадян, які самі стикаються з економічними труднощами й почуваються залишеними без достатньої допомоги з боку держави. Такі наративи, інколи засновані на непевній або маніпульованій інформації, можуть посилювати відчуття соціальної несправедливості та викликати негативні емоції щодо українських біженців.
На ставлення поляків також впливають втома від затяжної війни, медійні повідомлення про міжнародну ситуацію та суперечки, пов’язані з рішеннями української влади. Додатково емоції викликали деякі політичні події, як-от візит Володимира Зеленського до Сполучених Штатів, під час якого його зовнішність і одяг стали предметом публічної критики. Унаслідок цього дискусія про допомогу Україні дедалі частіше виходить за межі питань її ефективності та доцільності, стаючи також полем суперечок про соціальну справедливість, національні інтереси та взаємні зобов’язання.
«Але точно деякі такі жести з боку влади України не допомагають. Політика Сполучених Штатів після виборів теж не допомагає. Чому він не вклониться? Чому президент України не подякує?» – студент варшавського вишу.
Важливою, хоча й невирішеною темою в польсько-українських відносинах залишається питання Волинської трагедії та її вшанування. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ця тема не зникла з публічних дебатів, а в соціальних мережах її часом використовують для розпалювання негативних емоцій і поглиблення поділів між поляками та українцями. У такий спосіб невирішені історичні питання стають також елементом сучасної напруженості між обома суспільствами.
«Це було поступово. Від 24 лютого 2022 року — від психологічного й спонтанного “rally around the flag” до дуже шорстких відносин на лінії уряд-уряд і люди-люди. Ми це просрали, обидва уряди це просрали». – Ка́цпер (ім’я змінено на прохання героя)
Втім варто зауважити, що попри поляризацію громадської думки довкола невирішених питань у польсько-українських відносинах з’являються також голоси про те, що їх слід розв’язати після перемоги України у війні з Росією.
«Питання Волині, так само як і питання Львова, має бути вирішене. Не зараз, а після перемоги України на східному березі Дніпра». – Кацпер (ім’я змінено на прохання героя)
Втома не означає байдужості
Попри зростання напруги й суспільної втоми не всі піддаються негативним настроям. Багато людей намагаються зберігати дистанцію до радикальних висловлювань і меседжів, що підігрівають неприязнь між поляками та українцями. Перед обличчям спроб поглиблювати поділи важливо підтримувати взаєморозуміння й не допустити, щоб політичні та історичні напруження переросли в конфлікт між суспільствами.
«Вважаю, що польсько-українські відносини змінилися. З одного боку є купа поляків, які поводяться огидно й скандально щодо українців, а деякі українці не залишаються в боргу й теж поводяться погано. Але я бачу також купу поляків і українців, які ігнорують цю безглузду війненьку між нашими народами й зберігають солідарність. Сподіваюся, що добро переможе і наші стосунки й надалі будуть добрими. Зрозуміло, що щось відбувається, бо ж є ці напади на національному ґрунті, але мені здається, що це, на жаль, дуже помітна меншість, а насильство завжди легко розходиться в медіа» – Матеуш, мешканець Варшави
фото: Anastasiia Sabatovska
Рік 2026 приносить нові виклики у польсько-українських відносинах. Невирішені історичні питання, соціальна та економічна напруга, а також наративи, присутні в соціальних мережах, впливають на взаємне сприйняття обох народів. Розмови з поляками показують однак, що попри втому й наростання сумнівів, солідарність не обов’язково має означати безумовне прийняття, а більш критичний погляд на польсько-українські відносини не мусить призводити до відмови від взаємної підтримки.
Джерело: Nowiny Wschodnie
© Nowiny Wschodnie. Публікація та поширення матеріалу виключно із зазначенням автора та активним посиланням на оригінальну статтю.
Випускниця магістратури за спеціальністю «Міжнародні відносини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наразі навчається на магістерській програмі з журналістики та медіазнавства у Варшавському університеті. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну займається волонтерською діяльністю та наданням гуманітарної допомоги. Має журналістський досвід, публікувала матеріали, присвячені війні в Україні.
На сторінках Nowiny Wschodnie висвітлює насамперед питання дезінформації, пропаганди та впливу медійних наративів на громадську думку. Також пише про міграцію, соціальну інтеграцію та польсько-українські відносини, аналізуючи зміни суспільних настроїв і взаємне сприйняття поляків та українців.
Що ви думаєте про цей матеріал?
Долучайтеся до розмови. Коментарі мають стосуватися теми публікації.
Написати коментар