Щотижня під ангар біля аеропорту в піджешівській Ясьонці під’їжджають українські карети швидкої. Medevac Hub Jasionka, створений з ініціативи польського Міністерства охорони здоров’я, — це остання зупинка, перш ніж медичний літак забере поранених українців до лікарень у Німеччині, Нідерландах чи Скандинавії. Упродовж чотирьох років тут побували кілька тисяч пацієнтів — найчастіше, як казав медичний координатор хабу Адам Шишка, з множинними травмами та переломами кінцівок. Для більшості поляків війна — це новини з екрана. На Підкарпатті вона має конкретне обличчя: людину на ношах, якій бракує руки або ноги.
Київ не публікує точних даних, а оцінки різняться в рази: від близько 20 тисяч українців після ампутацій, про яких у вересні писала «Rzeczpospolita», до понад 100 тисяч за даними ООН, на які посилається журнал «Military Medicine». Для порівняння: за всю Другу світову війну кінцівки втратили 12 тисяч британських солдатів, а за 16 років бойових дій в Іраку та Афганістані — близько 1705 американських військових. Європа не бачила нічого подібного з часів Першої світової війни — а більшість із цих людей ніколи не пролетить через Ясьонку. Їх потрібно лікувати на місці, в Україні.
Саме цим займається український центр травм війни Superhumans, який починав з однієї лікарні під Львовом, а тепер у Нью-Йорку отримав Clinton Global Citizen Award — нагороду, засновану 2007 року Біллом, Гілларі та Челсі Клінтонами за діяльність, що змінює життя людей у всьому світі. Цього року фонд Клінтонів відзначив три організації, які щодня рятують життя та представляють тисячі людей, що працюють на передовій допомоги. Серед них опинився центр, створений у самісінькому розпалі війни для людей, у яких війна забрала руки, ноги, слух і обличчя.
Церемонія відбулася під час щорічної зустрічі Clinton Global Initiative 22–23 вересня, у тиждень 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Нагороду з рук Клінтонів отримала генеральна директорка центру Ольга Руднєва. Сенс цієї відзнаки найкраще передає одна дата. Як розповідав засновник Superhumans Андрій Ставніцер, у 2022 році команда вже була на цій самій гала-вечері — перший центр у Львові лише створювався, а Superhumans публічно зобов’язалися допомогти в перший рік щонайменше ста пацієнтам. Чотири роки потому — це три осередки у Львові, Дніпрі та Одесі, понад 5000 пацієнтів, команда з 650 людей, 3888 протезів, 3177 операцій, 577 слухових апаратів і 410 евакуацій просто з фронту. Зобов’язання перевиконано у п’ятдесят разів.
За кожною з цих цифр стоїть конкретна людина. Іван Марчак, сапер, втратив обидві кінцівки у 2023 році в Херсонській області: під час розмінування рятував побратима, і вони обоє наступили на протипіхотні міни. Протези йому виготовили та підігнали у Львові, в Superhumans. Про той час він каже просто: «З такими протезистами ти взагалі ні про що не хвилюєшся». Сьогодні Іван уже не пацієнт, а член команди центру в Дніпрі. Саме так у Superhumans задумали свою роботу: людина після ампутації повертається не лише до ходьби, а й до професії, до відчуття сенсу та до інших людей.
Superhumans виріс із задуму, який Андрій Ставніцер, співвласник найбільшого українського порту TIS, представив у серпні 2022 року: створити в Україні сучасну клініку протезування, реконструктивної хірургії та лікування посттравматичного стресового розладу. Проєкт очолила Ольга Руднєва, багаторічна керівниця фонду Олени Пінчук «ANTYAIDS», у 2024 році внесена до списку 100 жінок BBC. Перший центр відкрили у квітні 2023 року у державній лікарні у Винниках під Львовом. Протези, реабілітація, реконструктивні операції та психологічна допомога тут безкоштовні, а пацієнтами можуть бути не лише військові, а й цивільні, зокрема діти. Назва — не маркетинговий хід, а програма: місія центру — перетворити Україну на країну суперлюдей, а не країну поранених і жертв війни.
Для польського читача ця історія ближча, ніж здається. Вінники розташовані менш ніж за сто кілометрів від кордону, а польський слід у роботі центру видно від самого початку. Польська компанія Aether Biomedical встановила у Львові близько 70 біонічних протезів рук, переважно саме за посередництва Superhumans. Модна платформа Answear підтримувала центр благодійними акціями вже в перший рік його діяльності, а Польська агентура преси веде про Superhumans окремий тематичний сервіс. Навіть найвідоміший іноземний гість центру, принц Гаррі, у вересні 2025 року їхав до Києва через Польщу — лише за кілька днів після того, як російські дрони влетіли в польський повітряний простір. Реабілітація українських ветеранів — це не далека, чужа справа, а робота, що виконується просто за нашим кордоном — і частково польськими руками.
Чому мільярдери, принц і колишній президент США роблять ставку на центр, збудований під час війни?
Найбільший внесок зробила родина, чиє прізвище у світі фінансів знає кожен. Не сам Воррен Баффет, а його найстарший син: фундація Говарда Дж. Баффета передала Superhumans 16,3 млн доларів, з яких 15,3 млн було спрямовано на ремонт і оснащення лікарні у Львові, а ще один мільйон — на протези для перших пацієнтів. «На кожній другій зустрічі звучало питання: чи не боїтеся будувати в Україні під час війни?» — згадував Ставніцер. Баффет не боявся. У 2024 році його фундація, яка з 2022 року передала Україні понад 800 млн доларів, покривала близько 45 відсотків бюджету центру.
Іншим символічним союзником є принц Гаррі, засновник Ігор Invictus для поранених ветеранів. 10 квітня 2025 року без попередження приїхав до Львова, оглянув центр, поспілкувався з пацієнтами й лікарями, після чого заявив, що у світі немає реабілітаційного закладу, в якому відчувалося б те, що тут. У вересні того ж року повернувся — цього разу до Києва, з командою Invictus і на запрошення Superhumans. Співпраця триває: гала-вечір Клінтонів у Нью-Йорку збігся з подією, яку Superhumans організували разом із принцом, а 1 жовтня Гаррі разом із Річардом Бренсоном буде одним із головних гостей благодійної вечері в лондонському Imperial War Museum, прибуток з якої піде до Superhumans та української організації Ptashky Peremohy.
Коло підтримки значно ширше, ніж два гучні імена. Від самого відкриття центр підтримує фундація Річарда Бренсона Virgin Unite, а амбасадорами проєкту стали Sting, його дружина, продюсерка Trudie Styler, а також мандрівник Bear Grylls. Серед корпоративних партнерів — Mastercard, Cargill і Payoneer. Долучилися також європейські уряди: центр у Дніпрі створили у співпраці з урядом Нідерландів, а одеський — за участі французької агенції Expertise France. З українського боку проєктом опікується Олена Зеленська, членкиня правління Superhumans.
«Згадую, як десь 15 років тому я вперше потрапила на захід у Клінтонів, дивилася на цих людей на сцені й навіть не могла уявити, що саме я колись буду тією людиною на сцені, яка отримає цю нагороду від імені команди та всієї України». — Ольга Руднєва, генеральна директорка Superhumans Center
Сьогодні Superhumans — це вже мережа. Центр у Дніпрі працює там, куди щодня евакуюють поранених із фронту. Центр в Одесі, відкритий у липні 2026 року за присутності президента Володимира Зеленського, зможе щороку забезпечувати протезами до 800 осіб. Місто обрали не випадково: Одеса лежить на маршруті евакуації, сюди потрапляють пацієнти з Дніпра, Запоріжжя та Харкова. Якість підтвердили й зовні — у квітні 2026 року Superhumans отримав найвищий, діамантовий рівень канадської міжнародної акредитації, який у Європі мають лише 12 закладів.
У розмові з Клінтонами Руднєва сказала, що нагорода важлива не лише для команди: «вона важлива для України, бо інколи здається, що світ про нас забув». Нью-йоркська сцена цієї осені показала протилежне — принаймні там, де замість співчуття пропонують конкретну роботу. Сто пацієнтів, обіцяних у 2022 році, давно перетворилися на п’ять тисяч людей, які знову ходять, чують, працюють і обіймають своїх дітей.
Війна рахує втрати кінцівок. Superhumans рахує кроки, зроблені після них.
Джерело: Nowiny Wschodnie / Tygodnik Powszechny / rzex.pl / Rzeczpospolita / Military Medicine / NV / Clinton Foundation / Clinton Global Initiative / Superhumans Center / Sestry / Euronews / CBS News / Rubryka / Euromaidan Press / InVenture / Nowy Kurier Galicyjski / Answear / PAP / Obozrevatel / Virgin Unite / Президент України / Міністерство охорони здоров’я України / Piwdeń Sjohodni / Podrobyci / dev.ua / Wikipedia
Історикиня, етнографка та фахівчиня із соціальних медіа. Уже багато років займається розвитком YouTube-каналів, допомагаючи експертам і компаніям будувати свою присутність в інтернеті. Проводила наукові дослідження з етнопсихології та етнопедагогіки в Галичині та Північному Причорномор’ї. Її коло наукових і професійних інтересів охоплює історію України та Європи, українсько-польські відносини, а також етнонаціональні й міжкультурні процеси.
Що ви думаєте про цей матеріал?
Долучайтеся до розмови. Коментарі мають стосуватися теми публікації.
Написати коментар