Російські інформаційні портали швидко зацікавилися стріляниною, що сталася 7 листопада в центрі Кракова. Спочатку переважали повідомлення про кількість жертв, затримання винуватця та поранену громадянку Росії. Однак у наступних публікаціях з’явилася значно цікавіша й водночас тривожна лінія: спроба пов’язати нападника з американською організацією Forward Observations Group та українським Міжнародним легіоном. Аналіз російських публікацій показує, як швидко інформація про трагедію може обрости припущеннями, що надають їй зовсім іншого контексту.
Перші повідомлення: жертви, винуватець і громадянка Росії
Перші російські публікації про трагедію в Кракові мали насамперед інформаційний характер. Агентство «Интерфакс» уже 7 листопада о 22:23 за московським часом опублікувало повідомлення під заголовком «Посольство РФ в Польше выясняет, пострадали ли россияне при стрельбе в Кракове» (Посольство Російської Федерації в Польщі з’ясовує, чи постраждали росіяни внаслідок стрілянини в Кракові).
Це була інформація про дії російського дипломатичного представництва, яке намагалося з’ясувати, чи є серед постраждалих громадяни Росії. Кілька годин потому «Інтерфакс» опублікував ще одне повідомлення, цього разу поінформувавши, що серед поранених є росіянка.
Подібного підходу дотримувалися й інші російські портали. URA.RU 8 листопада опублікував матеріал під назвою «Шестеро загиблих, поранена росіянка та жалоба: головне про стрілянину в Кракові станом на ранок» (Шестеро загиблих, поранена росіянка та жалоба — найважливіша інформація про стрілянину в Кракові).
Уже сама назва демонструє спосіб побудови повідомлення. Поряд із кількістю загиблих було акцентовано на національності однієї з постраждалих. Отже, російський читач мав сприймати трагедію в Польщі також крізь призму присутності російської громадянки серед поранених.
Подібний прийом застосував портал News.ru, матеріал якого мав назву: «Теракт у Кракові: тіла у квартирі стрільця, постраждала росіянка, нові дані». У вільному перекладі: «Терористичний акт у Кракові: тіла у квартирі стрільця, поранена росіянка, нова інформація». У цьому випадку увагу також привертає добір найбільш сенсаційних елементів. Поряд з інформацією про жертв згадуються тіла, знайдені у квартирі підозрюваного, а також російська громадянка.
«Коммерсант»: Польща, радикалізм та українські біженці
Особливо цікавим є розлогий матеріал, опублікований газетою «Коммерсант» 8 листопада під назвою «Польща отримала свого стрільця» (Польща дочекалася свого стрільця). Публікація не обмежується викладом перебігу подій. Її автор намагається розглянути трагедію в ширшому суспільному та політичному контексті. Він пише про правий радикалізм, політичну ситуацію в Польщі, діяльність «Конфедерації» та проблеми, пов’язані з радикалізацією молоді.
Особливо важливим є фрагмент, присвячений мотивам радикальних кіл. «Коммерсант» звертає увагу на наратив, згідно з яким погіршення матеріального становища поляків нібито є наслідком того, що уряд більше підтримує іноземців, ніж власних громадян. При цьому видання прямо вказує на українських біженців.
Це важливий елемент російського наративу. Проблема антиукраїнських настроїв у Польщі вплітається в розповідь про трагедію в Кракові. Автор, щоправда, не стверджує, що українці мали безпосередній зв’язок із нападом, але використовує драматичну подію як нагоду представити польське суспільство крізь призму напруженості навколо біженців.
Варто також звернути увагу на побудову статті. «Коммерсант» спочатку викладає факти, потім описує радикалізацію, а згодом переходить до ширшого аналізу політичної ситуації в Польщі. Таким чином трагедія перестає бути лише історією про жорстокий напад на випадкових людей. Вона стає приводом для розповіді про політично розділену державу та суспільство, у якому посилюються крайні погляди.
Forward Observations Group, або пошук українського сліду
Найбільш тривожна тема з’явилася в публікаціях, у яких нападника почали пов’язувати з американською організацією Forward Observations Group (FOG). Портал News.ru в матеріалі від 8 листопада повідомив про нашивку цієї організації, яку нібито знайшли на бронежилеті в автомобілі нападника. Потім він представив FOG як структуру, пов’язану з іноземними найманцями, які воюють на боці України. Автор публікації також навів інформацію про попередню присутність представників організації на Донбасі та їхні контакти з членами українського полку «Азов».
Проблема, однак, полягає не лише у згадуванні назви організації. Важливим є спосіб подання інформації. Читач послідовно отримує повідомлення про нашивку, історію американської групи, її ймовірні зв’язки з Україною, а потім інформацію про українські військові формування. У результаті виникає припущення, що трагедія у Кракові може бути пов’язана з війною в Україні.
Ще далі пішов портал RuNews24.ru. У статті від 8 листопада під назвою „Стрілянина в польському Кракові: батьків і сестру нападника знайдено мертвими” (Стрілянина в польському Кракові: батьків і сестру нападника знайдено мертвими) українську тему було винесено на перший план уже у вступі. Автор написав про особливу увагу громадськості до нашивки американської організації, представники якої нібито раніше з’являлися в зоні бойових дій на боці України.
Далі в тексті з’являється окремий підрозділ під назвою „Слід американської приватної військової компанії та український напрям розслідування” (Слід американської приватної військової компанії та український напрям розслідування). Саме формулювання „український напрям розслідування” передбачає наявність конкретної версії слідства. Однак портал не наводить ані прізвища особи, яка веде таке провадження, ані документа, ані заяви представника польських правоохоронних органів, які підтверджували б цю тезу. Далі автор пише, що польські спецслужби у співпраці з міжнародними партнерами ретельно перевіряють можливий зв’язок підозрюваного з українським Міжнародним легіоном і найманськими структурами. Однак у самій публікації не вказано джерела, яке дало б змогу перевірити цю інформацію. Також не наведено доказів того, що підозрюваний справді належав до будь-якого українського формування.
Таким чином припущення починає функціонувати як інформація про розслідування, що ведеться. Це суттєва відмінність, оскільки в читача може скластися враження, що український слід уже офіційно підтверджено польськими службами.
Від окремої інформації до готового наративу
Порівняння публікацій News.ru і RuNews24.ru показує, як схожа тема може бути розвинена в подальших матеріалах. News.ru представляє нашивку FOG та її ймовірні зв’язки з Україною як один з елементів опису нападника. RuNews24.ru на цій основі вибудовує значно далекосяжнішу розповідь, надаючи їй статусу українського напряму розслідування.
Це особливо важливо з погляду аналізу дезінформації. Не завжди потрібно вигадувати цілком неправдиву історію. Іноді достатньо поєднати кілька правдивих або частково правдивих відомостей, додати неперевірене припущення та подати його так, щоб читач сам дійшов очікуваного висновку. У випадку Кракова таким елементом стала нашивка американської організації. Навіть якщо вона справді була серед спорядження підозрюваного, сама її наявність не доводить ані його належності до FOG, ані участі у воєнних діях в Україні, ані зв’язків з українським військом.
Перші повідомлення, які не витримали випробування часом
Варто також звернути увагу на спосіб подання перших повідомлень про перебіг стрілянини. 7 листопада «Коммерсант» опублікував інформацію, засновану на повідомленні РІА «Новини», згідно з якою у стрілянині нібито брали участь двоє осіб. Джерелом мала бути особа, пов’язана з місцевою поліцією. У пізніших повідомленнях News.ru вже з’явилася інформація про те, що поліція заперечила існування спільника. Цей приклад показує, як швидко неперевірені повідомлення можуть потрапляти в інформаційний обіг, особливо в перші години після драматичної події.
Що випливає з аналізу російських порталів?
Огляд публікацій Interfax, URA.RU, News.ru, «Коммерсанта» і RuNews24.ru демонструє кілька різних способів висвітлення трагедії, яка сталася у Кракові 7 листопада.
Перший — це класичне інформаційне повідомлення, зосереджене на жертвах, затриманні нападника та діях російського посольства.
Другий полягає у представленні трагедії як доказу зростання радикалізму в Польщі, поєднаному з акцентуванням на суспільних конфліктах і проблемі українських біженців.
Третій, найбільш проблематичний, полягає у створенні українського сліду шляхом зіставлення інформації про американську організацію FOG, українські військові формування та ймовірний напрямок розслідування.
Немає підстав вважати всі згадані редакції учасниками однієї скоординованої операції. Їхні публікації відрізняються як змістом, так і способом висвітлення подій. Не можна також лише на підставі самих статей стверджувати, що кожна редакція свідомо брала участь у поширенні дезінформації. Водночас можна вказати на конкретний механізм маніпуляції: непідтверджений український слід у частині російських публікацій було представлено таким чином, що це могло створити враження наявності реальних зв’язків злочинця з Україною.
Трагедія в Кракові як матеріал для російського наративу
Російським медіа не потрібно було вигадувати трагедію в Кракові. Їм також не потрібно було фальсифікувати інформацію про жертв, затримання злочинця чи його погляди, щоб використати подію для формування певного образу Польщі та України. Достатньо було відповідним чином підібрати інформацію, акцентувати увагу на окремих деталях і пов’язати їх із темами, які вже давно використовуються в російській пропаганді: українським військом, іноземними добровольцями, радикалізмом, суспільною напруженістю та нібито загрозою з боку України.
Найбільше занепокоєння викликає те, що в цій оповіді губиться найважливіший вимір краківської трагедії: невинні люди, які втратили життя, поранені та родини, яким доводиться зіткнутися з неймовірною драмою. Замість того щоб достовірно повідомляти про те, що відомо, а що ще не встановлено, частина російських порталів почала вибудовувати історію, у якій з’являється український слід, хоча жодних доказів, які могли б його підтвердити, не було представлено.
І саме в цьому полягає небезпека такого повідомлення. Російська пропаганда не завжди мусить заперечувати факти. Іноді достатньо, щоб вона дописала до них власну історію.
Джерела: Kommersant – Польща отримала свого стрільця; URA News – Шестеро загиблих, поранена росіянка та жалоба: головне про стрілянину в Кракові станом на ранок; News.ru – Теракт у Кракові: тіла у квартирі стрільця, постраждала росіянка, нові дані; RuNews24 – Стрілянина в польському Кракові: батьків і сестру нападника знайдено мертвими; Interfax – Росіянку поранено внаслідок стрілянини в Кракові; Interfax – Посольство РФ у Польщі з’ясовує, чи постраждали росіяни під час стрілянини в Кракові
Журналіст, колумніст, автор книжок про Україну, екскурсовод і коментатор подій в Україні та польсько-українських відносин.
Сертифікований екскурсовод Одесою, одеськими катакомбами, українською Бессарабією та Києвом. Автор численних публікацій, присвячених історії, культурі та сучасному життю України. Частину його праць перекладено українською мовою та видано в Україні. У 2020 році отримав із рук мера Одеси почесне звання посла міста в Польщі.
24 лютого 2022 року, у день початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, перебував в Одесі. Протягом наступних місяців залишався в місті, долучаючись до координації гуманітарної допомоги та висвітлюючи перебіг війни для польських медіа. Свій досвід цього періоду описав у книжці «Odessa 4.5.0.».
У Nowiny Wschodnie публікує статті та коментарі про російсько-українську війну, російську пропаганду й дезінформацію, історію України, з особливою увагою до Одеси, а також про польсько-українські відносини та зміни суспільних настроїв.
Співпрацює з українськими редакціями та інформаційними порталами, а також виступає в польських медіа як коментатор української тематики.
Що ви думаєте про цей матеріал?
Долучайтеся до розмови. Коментарі мають стосуватися теми публікації.
Написати коментар