Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Інна збиралася на роботу. Вона ще не знала, що війна щойно змінювала життя мільйонів людей, зокрема й її власне. За тиждень вона вже була в Польщі. У Легниці вона почала працювати на заводі, але не відмовилася від мрій про професійний розвиток. Її історія показує, скільки рішучості потрібно, щоб знайти себе на новому ринку праці — і чому доступ до інформації та професійного консультування може мати таке велике значення
«Я йшла на роботу й не знала, що почалася війна»
Інна родом із села Фронтівка Гайсинського району Вінницької області. До російського вторгнення вона працювала нянею й мала власні професійні плани. Вона й раніше цікавилася б’юті-індустрією, зокрема стилізацією нігтів.
Ранок 24 лютого 2022 року спочатку нічим не відрізнявся для неї від інших днів.
– Я йшла на роботу. Дивлюся — одна черга до банку, друга черга. Я не розуміла, що відбувається. Подумала, що якщо побачу чергу біля третього банкомата, то це означатиме, що щось не так – згадує Інна.
Лише діставшись до роботи, вона дізналася, що Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
– Звісно, було страшно. Я не розуміла, що робити й куди йти. Одразу зателефонувала мамі. Вона сказала мені, щоб я поверталася додому – розповідає.
Невдовзі було ухвалено рішення виїжджати. Мати порадила їй поїхати до Польщі, де вже три роки жила й працювала старша сестра.
Приблизно через тиждень після початку вторгнення Інна приїхала до Польщі. Вона оселилася в Легниці.
Спочатку вона також розглядала поїздку до Великої Британії. Зрештою вирішила залишитися в Польщі. Однією з причин була мовна близькість.
– Польська для нас, українців, легша. Її можна швидше вивчити, ніж англійську чи німецьку – пояснює.
Перша робота в Польщі. Фабрика замість запланованої кар’єри
Після приїзду Інна недовго залишалася без роботи. У пошуку першої роботи їй допомогла сестра, яка вже знала місцевий ринок праці.
– Сестра вже тут працювала і знала, на який завод можна піти. Не пам’ятаю точно, скільки часу минуло, але, здається, близько місяця. Я недовго сиділа без роботи – згадує.
Вона почала працювати на фабриці. Згодом влаштовувалася також на роботу в інших підприємствах і на складах.
Вона не вважає, що сама виробнича робота була особливо важкою. Більшим викликом виявилася організація часу.
– Сама робота не була дуже складною. Більш виснажливими були три зміни – зізнається.
Хоч вона й мала роботу, не хотіла відмовлятися від інтересів, які розвивала ще в Україні.
Мрія про власну професію сильніша за роботу в три зміни
Перший курс зі стилізації нігтів Інна закінчила ще в Україні, приблизно у 2020–2021 роках. Невдовзі потому пандемія COVID-19 обмежила її можливості набувати практики.
Коли ситуація почала поліпшуватися, вона спробувала працювати за здобутою професією. Однак незабаром почалася війна, і їй знову довелося змінити плани.
Після переїзду до Польщі вона повернулася до ідеї розвивати навички у б’юті-сфері. Працюючи на виробництві, вона відкладала гроші на наступні навчання та матеріали.
– Коли я працювала на складі, весь час мала свої цілі. Усе, що треба було купити для манікюру, я купувала. Я вкладала в це свої гроші – каже.
У певний момент Інна вирішила пройти наступні навчання у б’юті-сфері у Вроцлаві, щоб удосконалити свої професійні навички. Як згадує, на один із курсів вона витратила понад три тисячі злотих.
Усі навчання вона фінансувала з власних коштів, які заробляла, працюючи на виробництві та на складах.
Чому їй так сильно залежало на здобутті практичної професії?
– Я думала, що такої стабільності немає. А з манікюром, куди б я не поїхала, я завжди зможу працювати – пояснює.
Для Інни здобуття нових умінь стало способом підвищувати професійну незалежність.
Вона хотіла вчитися, але бракувало часу
В Україні Інна закінчила технікум за спеціальністю, пов’язаною з технологією харчових продуктів. Після приїзду до Польщі вона також намагалася продовжити освіту.
Вона записалася до післяшкільного навчального закладу на напрям, пов’язаний із педикюром. Навчання мало тривати два роки, однак їй не вдалося завершити всю програму.
– Я могла продовжувати навчання, але коли працювала на фабриці, не мала на це часу й можливостей – пояснює.
Як вона зізнається, у перші роки перебування в Польщі їй також бракувало достатньої інформації про доступні форми безплатної професійної підтримки.
Про деякі курси та ініціативи вона дізналася лише пізніше. Вона почала подаватися до різних освітніх програм, шукаючи можливості подальшого розвитку.
Історія Інни показує, що знаходження першої роботи не обов’язково означає кінець професійних викликів. Для людей, які хочуть змінити галузь або здобути нові кваліфікації, не менш важливими можуть бути доступ до інформації, консультування та можливості навчання.
«Найбільшою перешкодою є польська мова»
Інна звертає увагу ще на одну труднощі, з якою можуть стикатися громадяни України, що шукають у Польщі більш спеціалізовану зайнятість.
На запитання, що, на її думку, найбільше ускладнює пошук кваліфікованої офісної роботи, вона без вагань відповідає:
– Польська мова.
На її думку, проблема не обмежується самими лише знаннями слів і граматики. Важливим є також відчуття свободи в контактах із роботодавцями та функціонування в новому середовищі.
– Люди не почуваються комфортно. Це не так, як у власній країні – зауважує.
Інна сама не має великого досвіду з рекрутингом на офісні посади. Як розповідає, найм на виробничих підприємствах виглядав значно простішим і не вимагав розгорнутих співбесід.
Однак це не означає, що вона хоче обмежувати свої можливості лише до теперішньої галузі.
– Якщо йдеться про інші сфери, то, звісно, я хотіла б спробувати – зізнається.
Під час розмови її зацікавила можливість професійного розвитку та пізнання нових кар’єрних шляхів.
Безкоштовна допомога у знаходженні висококваліфікованої роботи в Польщі
Люди, які, як і Інна, шукають нові професійні можливості, часто потребують не лише мотивації, а й практичних знань про функціонування польського ринку праці.
Саме до громадян України, зацікавлених у висококваліфікованій офісній роботі, адресований безкоштовний проєкт Фундації розвитку інформаційного суспільства (FRSI), яка розпочинає третій набір учасників.
Програма охоплює індивідуальну підтримку в плануванні кар’єри та підготовці до процесу рекрутингу в Польщі.
Учасники можуть скористатися:
- індивідуальними зустрічами з кар’єрними консультантами;
- розробленням плану розвитку кар’єри;
- допомогою в підготовці професійного CV польською або англійською мовою;
- підготовкою до співбесід;
- ознайомлення з польською культурою офісної роботи;
- створення професійного профілю в LinkedIn;
- розвитку мережі контактів із потенційними роботодавцями.
Проєкт спрямований на громадян України, які приїхали до Польщі у зв’язку з війною, хочуть знайти висококваліфіковану офісну роботу та знають польську або англійську мову
Участь у проєкті є повністю безкоштовною.
Програма не є професійним курсом із косметичної галузі ані програмою фінансування підприємницької діяльності. Її мета — підтримати учасників у підготовці до пошуку спеціалізованого офісного працевлаштування.
«Люди повинні знати, що існує така допомога»
Під час розмови Інна зізнається, що раніше не знала всіх інструментів, які використовують під час пошуку спеціалізованої роботи, зокрема LinkedIn.
На запитання, що могло б заохотити більше людей користуватися професійною підтримкою, вона звертає увагу на важливість інформації.
– Можливо, більша обізнаність, що існують такі програми, що можна подаватися і що є люди, які допомагають – відповідає.
Вона й сама й далі розмірковує над професійним майбутнім. Хоча багато часу й грошей присвятила розвитку навичок у б’юті-індустрії, вона не виключає також інших напрямів.
– Якщо я не зосереджуватимусь лише на одній речі, мені буде легше. Я можу ще обирати. Я сама ще не знаю, чи це буде для мене доречним – каже.
Інна заявляє про бажання взяти участь у проєкті FRSI. Її досвід показує, наскільки важливим є доступ до інформації про безкоштовні можливості професійного розвитку та підтримку, яка може допомогти громадянам України знайти себе на польському ринку праці.
Не відмовлятися від власних цілей
Від приїзду Інни до Польщі минуло понад чотири роки. За цей час вона працювала в різних закладах, намагалася продовжити освіту, інвестувала в курси та шукала власний професійний шлях.
Її історія — не розповідь про миттєвий успіх. Це історія наступних спроб, рішень і планів, які доводилося коригувати відповідно до мінливих обставин.
Наприкінці розмови ми запитуємо, що вона порадила б іншим українкам і українцям, які після приїзду до Польщі все ще шукають своє місце.
– Думаю, що кожна людина має якісь плани й цілі. Не здаватися, пам’ятати про ці цілі та рухатися вперед. Зараз важко, багато речей нас відволікає, але не можна забувати про свої цілі – відповідає вона.
Для людей, які хочуть використати свої кваліфікації та розвивати кар’єру в Польщі, одним із можливих кроків може бути звернення по безкоштовну кар’єрну консультацію.
Триває III набір до проєкту FRSI, що підтримує громадян України в пошуку висококваліфікованої офісної роботи в Польщі.
Заявки: Реєстрація на безкоштовне навчання тут.
Спонсорований матеріал. Стаття створена на основі розмови з Інною та інформації про проєкт, наданої Фундацією розвитку інформаційного суспільства. Цитати співрозмовниці були перекладені з української мови польською та мовно відредаговані зі збереженням їхнього змісту.
Журналіст і головний редактор інформаційного порталу Nowiny Wschodnie, за яким у соціальних мережах стежать понад 140 тисяч людей. Випускник спеціальності «Журналістика та соціальні комунікації». З 2017 року співтворить і розвиває Nowiny Wschodnie. Професійний досвід здобував, співпрацюючи з місцевими та міжнародними медіа.
Спеціалізується на перевірці інформації, протидії дезінформації та пропаганді, а також інформаційній безпеці. У своїй роботі зосереджується на Польщі, Україні, Східній Європі та польсько-українських відносинах. Також є засновником неприбуткової організації, що працює у сфері інтеграції та міжкультурного діалогу.
Що ви думаєте про цей матеріал?
Долучайтеся до розмови. Коментарі мають стосуватися теми публікації.
Написати коментар