У неділю, 30 серпня, рівно в 83-тю річницю злочину, на Цвинтарі жертв УПА в Острівках на Волині буде поховано останки 55 осіб — зокрема 26 дітей — знайдені цього літа під час спільних польсько-українських ексгумаційних робіт. Це перша за роки ексгумація, проведена з ініціативи самого ІНП, а її завершення у визначений термін є, поряд із кількістю знайдених жертв, найкращим доказом того, що механізм двосторонньої історичної співпраці нарешті працює — хоча й досі нерівномірно.
Роботи тривали з 13 липня до 7 серпня 2026 року і були продовженням розвідувальних досліджень, проведених у квітні. Їх здійснювала міждисциплінарна команда ІНП спільно з українським підприємством «Волинські старожитності», за участі фахівця з судової медицини з Вроцлавського медичного університету та представників Міністерства культури і національної спадщини. На місці також працювали журналісти з 21 редакції з усього світу — від польських і українських до Wall Street Journal, Le Monde чи Deutsche Welle. Виявлено останки 55 осіб та понад 300 особистих предметів — медальйонів, хрестиків, пряжок і ґудзиків, які дозволили однозначно ідентифікувати жертв як поляків. Більшість дорослих — жінки; ушкодження черепів підтверджують свідчення вцілілих очевидців про спосіб убивства.
Острівки та Воля Островецька — колишні польські села в Любомльському повіті, які перестали існувати 30 серпня 1943 року, атаковані загонами УПА за співучасті мешканців сусідніх українських сіл — частина більшої операції, спрямованої тоді проти понад 30 населених пунктів регіону. Оцінки істориків говорять про майже 500 убитих в Острівках і близько 600 у Волі Островецькій. Попередні етапи археологічно-ексгумаційних робіт — у 1992, 2011 і 2015 роках — дозволили знайти останки 674 осіб. Попри це, за списками, складеними істориками, досі невідомими залишаються місця поховання близько 300 мешканців обох сіл.
Чи справді ця співпраця є симетричною?
Формальною підставою цьогорічних робіт є домовленості польсько-української Робочої групи у справах гідних поховань, яку з польського боку очолює Павел Коваль, а з українського — заступник міністра культури Іван Вербицький. На липневому засіданні у Львові українська сторона повідомила, що видала всі раніше узгоджені дозволи, і не лише на Волинь — у 2026 році українське Міністерство культури погодилося також на пошуки в Гуті Пеніацькій, Пужниках і Углах.
Числовий баланс однозначний. На території України у 2026 році польські групи проводили роботи у п’яти пунктах пошуків: в Острівках, Волі Островецькій, Пужниках, Гуті Пеняцькій та Углах. На території Польщі Україна фактично проводила роботи лише в одному місці — у Юречковій. Україна вже давно також домагається згоди на пошуки власних цивільних поховань у Польщі — зокрема в Ласькові, Сагрині та Перемишлі, де лежать жертви подій 1944 року. Влітку 2026 року ІНП надав процедурну підтримку у справі Ласькова, але заявки щодо двох інших локацій і далі вимагали доповнень. Посол України Василь Боднар анонсував старт робіт у Ласькові вже в серпні. Єдине місце, де українська сторона фактично проводила пошуки на території Польщі — Юречкова на Підкарпатті, могила вояків УПА, які загинули в зіткненні з Військом Польським у 1947 році — досі не дало результату.
Варто при цьому пам’ятати, що п’ять дозволів з українського боку не означають п’яти підтверджених успіхів. У Пужниках у Тернопільській області, де в 1945 році УПА вбила від 50 до 120 поляків, у червні 2026 року завершився другий етап пошуків — і, як визнала міністерка Ценьковська, другої братської могили, в якій мали спочивати рештки навіть 90 жертв, не було знайдено. Наступний етап заплановано на серпень. Це нагадування, що не кожне місце, вказуване польськими свідками й істориками, справді приховує масове поховання — пошуки бувають безрезультатними по обидва боки кордону, не лише через відсутність дозволів.
Міністерка культури Марта Ценковська послідовно заперечує, що Україна блокувала польські роботи на своїй території, і наголошує, що співпраця складається добре. Сама Робоча група підсумувала перший рік своєї діяльності скромним балансом двох ексгумацій і двох поховань — цифра, яка в світлі цьогорічних результатів в Острівках і Волі Островецькій уже виглядає як подоланий рубіж.
Відібраний із знайдених останків кістковий матеріал тепер потрапить на генетичні дослідження — фахівці спробують встановити особи жертв. У неділю о 12:00 за українським часом в Острівках буде відслужено заупокійну месу, а близько 13:00 останки спочинуть у спільній могилі поруч із жертвами, знайденими у 1992, 2011 і 2015 роках. У церемонії візьме участь заступник голови ІПН, д-р габ. Кароль Полейовський, а також представники волинських родин і місцевої громади.
300 імен і прізвищ і досі чекають на своє місце в землі. Але ці 55 — після 83 років лежання у випадковій ямі без трун — у неділю нарешті його знайдуть.
Джерело: Nowiny Wschodnie / IPN / rp.pl / Interia / dzieje.pl / Kresy.pl / historia.org.pl
