Глава Української Греко-Католицької Церкви архиєпископ Святослав Шевчук надіслав листа голові Конференції єпископату Польщі архиєпископові Тадеушу Войді SAC. Українські єпископи дякують у ньому Католицькій Церкві та польському народові за допомогу, яку надають Україні та біженцям. Водночас вони закликають, щоб у час зростання напруженості в польсько-українських відносинах не допустити, аби взаємні звинувачення й недовіра зруйнували здобутки примирення, які будувалися протягом останніх десятиліть.
Лист був ухвалений єпископами Української Греко-Католицької Церкви під час Синоду, що відбувся 1–10 липня 2026 року в Марійському санктуарії в Зарваниці в Україні. Конференція єпископату Польщі повідомила про документ 22 вересня.
Подяка полякам за допомогу Україні
Одним із найважливіших елементів листа є подяка, адресована безпосередньо польській Церкві та суспільству.
Українські ієрархи нагадують про допомогу, яку Польща надає Україні від початку повномасштабного російського вторгнення, звертаючи особливу увагу на підтримку людей, змушених війною залишити свої домівки.
«Ми прагнемо особливо подякувати Католицькій Церкві та польському народові за молитовну підтримку, розуміння й щедрість у цей час тривалої кризи».
Єпископи зазначили, що свою вдячність висловлюють також від імені осіб, переселених внаслідок війни, які знайшли прихисток у Польщі.
Окремі подяки було адресовано Конференції єпископату Польщі за заклик до поляків щодо підтримки українців у період, коли російські атаки систематично вдаряли по українській енергетичній інфраструктурі.
Не лише війна. Єпископи висловлюються щодо польсько-українських відносин
Однак лист не обмежується подяками за гуманітарну допомогу та солідарність з Україною.
Українські ієрархи також звертаються до погіршення атмосфери у відносинах між частиною польського та українського суспільства. Вони не вказують конкретних політичних чи історичних суперечок, але прямо пишуть про «голоси взаємних звинувачень і недовіри», що з’явилися в останні місяці.
Українські єпископи дякують полякам
Їхньою відповіддю має стати продовження процесу примирення.
«Як пастирі ми повинні протистояти голосам взаємних звинувачень і недовіри, які з’явилися в останні місяці».
Єпископи додають, що водночас хочуть показувати своє «братерське залучення» до подальшого будування на спадщині примирення.
Це важливий фрагмент документа, адже він з’являється в період, коли питання історичної пам’яті та оцінки трагічних подій у польсько-українських відносинах залишаються присутніми в публічній дискусії обох держав. Сам лист не розв’язує цих суперечок — його автори зосереджуються на потребі діалогу та недопущенні розриву взаємин.
Іван Павло II як точка відліку
У документі неодноразово повертаються до постаті Івана Павла II.
Безпосередньо перед цьогорічним Синодом Українська Греко-Католицька Церква вшанувала 25-ту річницю історичного паломництва польського папи до України.
Для українських єпископів саме Іван Павло II залишається одним із символів польсько-українського примирення.
Ієрархи нагадали його заклик, щоб обидва народи не залишалися в’язнями болісної історії, а могли — у християнському дусі — прямувати в бік прощення.
Звернення до Івана Павла II не є випадковим. Уже наприкінці червня представники Церкви з Польщі та України опублікували спільну заяву щодо взаємин обох народів. Її підписали кардинали Микола Бичок, Конрад Краєвський, Казімєж Нич і Гжегож Рись та архиєпископ Святослав Шевчук.
У документі вони підкреслили:
«Занадто багато поєднує наші Народи, щоб ми могли дозволити змарнувати спільну спадщину».
Підписанти тоді заявляли, що шлях польсько-українського примирення, розпочатий із благословенням Івана Павла II, слід терпляче продовжувати.
Синод зібрав єпископів з усього світу
Лист до голови польського Єпископату є тим більш значущим, що його було ухвалено не під час локальної зустрічі, а на Синоді Єпископів Української Греко-Католицької Церкви.
У засіданнях у Зарваниці взяли участь 49 ієрархів УГКЦ з України, Західної та Центральної Європи, Північної й Південної Америки та Австралії. Серед них було 34 єпархіальні єпископи, дев’ять єпископів-помічників і п’ять єпископів на спочинку.
Синод є найвищим керівним органом Української Греко-Католицької Церкви. Він ухвалює найважливіші рішення щодо функціонування Церкви як в Україні, так і в українських громадах за межами країни.
Цьогорічні засідання відбувалися в умовах триваючої війни. В ухвалених постановах єпископи, зокрема, звернулися до суспільної діяльності Церкви та подякували людям, залученим до допомоги тим, хто страждає внаслідок війни.
Церкви хочуть захистити здобутки примирення
Лист архієпископа Шевчука вписується, отже, у ширшу серію дій представників Церков у Польщі та Україні, які намагаються зберігати діалог також тоді, коли в публічному просторі повертаються складні історичні теми та взаємні претензії.
Послання українських єпископів містить два паралельні елементи: вдячність за польську допомогу під час війни та заклик захистити польсько-українське примирення від зростаючої недовіри.
Це не означає заклику відмовитися від розмови про історію. В оприлюдненій раніше спільній заяві польських і українських ієрархів акцент зроблено на продовженні спільного шляху за одночасного відкидання логіки нав’язування іншій стороні власного бачення минулого.
Тепер єпископи Української Греко-Католицької Церкви знову посилаються на спадщину Івана Павла ІІ та переконують, що навіть у період напруження діалог між поляками та українцями має тривати.
Їхнє послання можна звести до двох слів, які проходять через увесь документ: вдячність і примирення.
